Україна у січні – березні експортувала 15,5 млн т аграрної продукції на загальну суму $6,3 млрд.
Як повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, частка агропродукції у загальному експорті склала 62%, що підтверджує ключову роль сектору в формуванні валютної виручки держави.
Зазначається, що головна тенденція кварталу — зростання вартості експорту за майже незмінних фізичних обсягах. У річному вимірі обсяг постачань зріс лише на 1,2%, у той час як експортна виручка збільшилась на 8,3%, або на $482 млн. Важливо, що цей результат досягнутий не завдяки зовнішній ціновій кон’юнктурі: індекс продовольчих цін ФАО зріс лише на 1%. Ключовим фактором стали внутрішні структурні зміни — передусім збільшення частки продукції з доданою вартістю.
«Ми бачимо чіткий тренд: Україна поступово відходить від моделі сировинного експорту і нарощує постачання продукції переробки. Це дозволяє отримувати більшу валютну виручку навіть за стабільних обсягів. Наше завдання — закріпити цю тенденцію через розвиток переробки та розширення доступу до зовнішніх ринків», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Географія експорту залишається стабільною: країни ЄС забезпечили 49% постачань, регіон MENA (Близький Схід і Північна Африка) — 20%, Туреччина — 12%, інші країни — 18%. Водночас Туреччина суттєво посилила свої позиції: її частка зросла з 9% до 12%, а обсяг експорту в грошовому вимірі збільшився на $242 млн.
Структура експорту залишається концентрованою: топ-5 товарних категорій забезпечили 68% виручки, топ-10 — 81%. Лідерами залишаються кукурудза, соняшникова олія та пшениця. При цьому кукурудза показала зростання як у фізичному (+18%), так і у грошовому (+17%) вимірі, значною мірою завдяки активному попиту з боку Туреччини. Соняшникова олія продемонструвала приріст виручки на 20% за мінімального збільшення обсягів (+3%).
Водночас експорт пшениці скоротився на 35%, передусім через рекордний урожай у країнах ЄС. Найбільше падіння зафіксовано на європейському напрямку (–82%). Втім, у межах кварталу простежується відновлення: експорт зріс із 536 тис. т у січні до 869 тис. т у березні (+62%), що створює передумови для повного використання квоти ЄС у 2026 році.
Окремо у міністерстві відзначили трансформацію експорту олійних культур. Через стимулювання внутрішньої переробки скорочується експорт сировини та зростає частка продуктів переробки. Зокрема, у сегменті сої менше скорочення продемонстрували саме продукти переробки (макуха та олія), ніж сирі боби. У ріпаковому сегменті зміни ще більш показові: експорт ріпакової олії зріс більш ніж у 30 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Загалом результати першого кварталу 2026 року свідчать про якісні зміни в агроекспорті: Україна поступово переходить від експорту сировини до продукції з вищою доданою вартістю. Уряд і надалі працюватиме над розширенням торговельних можливостей та підтримкою переробної галузі, що є ключовою умовою для сталого зростання економіки», — резюмували у міністерстві.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук узгодив підходи до співпраці з торговим представником Філіппін і делегацією Європейського Союзу.

Світове виробництво зернових у 2026 році скоротиться порівняно з рекордним показником 2025 року, однак залишиться другим найвищим за всю історію спостережень.

Вступ України до Європейського Союзу загрожуватиме польському сільському господарству.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 6 листопада складає 6,8 млн т, що на 3,1 млн т, або 31% менше за показник минулого сезону.

Державна служба з питань безпечності харчвих продуктів та захисту споживачів сформувала перелік експортерів ячменю, кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР).

Агровиробники із 18 областей України взяли участь у практичному навчанні за програмою «Квиток до ЄС».

Одне зі стратегічних завдань української олійно-жирової галузі — відновлення експорту олії до країн Азії. Нині на азійських ринках посилилася конкуренція, інші виробники нарощують виробництво, і, відповідно, Україна втрачає ринки.

Парламент Молдови ухвалив законопроєкт про продовження до кінця 2026 року тимчасового механізму ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Експорт 5 млн т олії та 5 млн т шротів у сумі забезпечили Україні $7737 млн. Це 19,2% від загального експорту, тобто кожен п’ятий долар, який заходить в Україну, приносять олія та продукти переробки олійно-жирової галузі.

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.