Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник звернувся до Генерального секретаря Міжнародної морської організації (IMO) Арсеніо Антоніо Домінгеса Веласко у зв’язку з різким загостренням ситуації у сфері безпеки та свободи судноплавства у Чорному морі.
На прохання України Секретаріат IMO поширив відповідне звернення серед усіх держав-членів організації, а також міжурядових організацій і неурядових організацій, що мають консультативний статус при IMO, повідомляє пресслжуба міністерства.
Зазначається, що протягом липня та першої половини серпня 2026 року росія атакувала 52 цивільних судна, частина з яких перевозила продовольство та інші вантажі в українські порти або прямувала з них, а частина — перебувала у портах. Атаки призвели до загибелі та поранення членів екіпажів, пошкодження суден і створення додаткових загроз для безпеки судноплавства.
«Йдеться не про поодинокі інциденти. Щоденні атаки росії на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють загрозу для цивільного судноплавства, міжнародних ланцюгів постачання та глобальної продовольчої безпеки. Український морський коридор має значення далеко за межами Чорного моря. Понад половина вантажів — це зерно для більш як 55 країн, які критично залежать від системних поставок українських зернових», — наголосив Микола Калашник.
Від початку повномасштабного вторгнення росії пошкоджено або частково зруйновано 1090 об'єктів портової інфраструктури та 262 торговельні судна. Внаслідок атак загинули або були поранені 329 цивільних.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

росія першою відновила атаки на український зерновий коридор, і українські удари по російському аграрному експорту є справедливими.

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Україна через посередника передала росії пропозицію про припинення атак на цивільні цілі та судна в Чорному морі.

Український фрахтовий ринок залишається складним через атаки на судна, що прямують до портів Великої Одеси. Кількість великовантажних пропозицій скоротилася, а суден, готових виконувати такі рейси, практично немає.

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.