В цілому Україна має хороший потенціал для розвитку насінництва, як з метою забезпечення внутрішнього ринку, так і для експорту, говориться у повідомленні організаторів.
«Насіннєвий матеріал є важливою складовою для формування гарного врожаю, навіть у складних агрокліматичних умовах. Україна, як і весь світ, в період глобальних кліматичних змін для збереження лідируючих позицій на світовому ринку потребує адаптивних агротехнологій і якісного насіння с/г культур. І це вимагає чимало інвестицій», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що вагома частина насіннєвого фонду таких культур, як кукурудза та соняшник, в Україні формується за рахунок імпортного посівного матеріалу. Згідно з офіційними даними митної статистики, у 2020 р. на імпорт насіння тільки цих двох культур було витрачено $322 млн. І сьогодні очікуємо рекордних врожаїв як кукурудзи, так і соняшнику.
«Водночас активно розвивається виробництво насіння іноземної селекції в Україні. Це дозволяє не тільки підвищувати загальний рівень якості насіннєвого фонду, а й формувати експортний потенціал насіннєвої продукції. Так, за підсумками січня-серпня 2021 р. з України на експорт було відвантажено 6,5 тис. тонн насіння кукурудзи та соняшнику сумарно на 14,3 млн. USD. Виручка від експорту в поточному році виявилася на 7,5% більшою, ніж за аналогічний період попереднього року, але в абсолютному вираженні поки поступається торішньому показнику (6,5 тис. проти 7,7 тис. тонн)», — уточнюють організатори.
Конференція відбудеться 2 грудня в форматі онлайн. Участь безкоштовна. РЕЄСТРАЦІЯ
Цільова аудиторія конференції: представники органів державної влади та насіннєвого бізнесу, сільгоспвиробники, агрохолдинги, фахівці у сфері насінництва, виробники та постачальники, селекціонери.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Насіннєва асоціація України (НАУ) оновила склад правління.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

ТОВ «Рост Агро» закладає насіннєві поля основних сільгоспкультур, тому без зрошення земель обійтися не може. Підприємство має приблизно 1,5 тис. га поливних земель і зупинятися на цьому не збирається.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

У 2025 році в Україні зафіксовано збільшення насіннєвих площ під основними сільськогосподарськими культурами порівняно з 2024 роком. Йдеться про пшеницю, кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник, сою та ячмінь.

Насіннєвий ринок перед посівною-2026 не подає сигналів тривоги. Це важливо і це позитив, враховуючи, в яких умовах працює галузь. Але є кілька моментів, на які варто звернути увагу.