Однією з пересторог євроінтеграції агросектору України є занадто швидка імплементація стандартів, котра може призвести до зменшення потужності галузі, тому потрібні зважені, аналітично збалансовані рішення.
Таку думку висловила голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко, повідомляє УКАБ у Facebook.
«Ураїнський аграрний сектор, який є ключовим рушієм національної економіки, стоїть перед серйозними викликами на шляху євроінтеграції. Тому існує значне побоювання щодо темпів і наслідків імплементації європейського законодавства, особливо для малих і середніх агровиробників. Швидка та безумовна імплементація європейських норм, попри всю важливість гармонізації законодавства, може мати негативні наслідки», — сказала вона.
Так, якщо за нинішніх умов Україна вже завтра імплементує Регламент щодо засобів захисту рослин, то це матиме значний негативний вплив на обсяг виробництва соняшнику. І причина буде у відсутності достатнього часу на апробацію нових ЗЗР та підготовку аграрного сектору до нових вимог.
«При цьому малі та середні фермери можуть виявитися більш неготовими до стрімких змін, ніж більші компанії, оскільки їм складніше оперативно адаптуватися до нових стандартів без відповідної підтримки та ресурсів», — додала експертка.
У зв’язку з цим Олександра Авраменко наголосила на критичній необхідності посилення кроссекторального діалогу між профільними міністерствами та аграрним сектором. Бо Україна може мати справу із різкими трансформаціями риторики в процесі євроінтеграції. Наразі це спостерігається із ситуацією із торгівлею, де ЄС просуває тезу про прямий взаємозв’язок між доступом до ринку та виконанням норм і стандартів виробництва.
«У ситуації, коли ми маємо великі масштаби виробництва й обмежену інституційну спроможність, необхідно активно використовувати наявні інструменти та шукати нові механізми донесення інформації до малих і середніх виробників. Тут для України може стати цінним досвід Румунії, яка використовувала елеватори для донесення необхідності змін до фермерів. Вони запровадили систему, відповідно до якої кожен агровиробник, котрий хотів здати свою продукцію на утримання чи продаж, мав відповідати стандартам. У нашому випадку роль таких змінотворців можуть виконувати не тільки елеватори, а й трейдери», — поділилась Авраменко.
Водночас, на її думку, також необхідно сформувати всередині Євросоюзу позицію, яка б відображала реальний стан справ в українському агросекторі, а не уявлення про «дике поле», де не відбуваються зміни.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Членство України в ЄС передбачає адаптацію тваринництва до більш жорстких стандартів щодо безпечності продукції, благополуччя тварин і екологічних норм. Водночас зміни та нововведення, які мають упровадити на фермах агровиробники, сприятимуть підвищенню стандартів виробництва та розширенню експортних можливостей української продукції.

Україна отримає переваги від якнайшвидшого початку переговорів з Європейським Союзом в аграрній галузі.

Країни Близького Сходу, Північної Африки та Туреччина стають дедалі важливішими для українського агроекспорту, зокрема з урахуванням переорієнтації обсягів аграрної продукції, які раніше постачалися на ринок ЄС.