На сьогодні вартість доставки шроту з України до Туреччини складає $227 за його вартості $240. Через це переробні заводи відмовилися від експорту та спалюють шрот.
Про це повідомив директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук під час онлайн-конференції «Куди дівати зерно? — Стратегії розвитку галузі переробки зерна в воєнний та післявоєнний період».
«Шрот — це білковий продукт, і він може використовуватися на внутрішньому ринку в тваринництві, зокрема свинарстві та птахівництві. За ціни 3 тис. грн/т експортувати шрот невигідно, тому деякі заводи його спалюють. Такого не має бути», — зазначає Степан Капшук.
За його словами, не краща ситуація і з соєвим шротом, адже до війни головним покупцем продукту була Білорусь, зараз цей ринок втрачено. Сьогодні є незначні постачання до Польщі та Туреччини.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Україна через зупинку морського експорту вивозить близько 300 тис. тонн рослинної олії на місяць, що становить лише половину від попередніх показників.

Запаси соняшнику в Україні станом на 1 серпня 2026 року складали 947 тис. т, сої — 560 тис. т, а ріпаку — 205 тис. т.

Україна за підсумками 2025/26 МР скоротила експорт ріпаку на 38,6% — до 1,9 млн т проти 3,1 млн т попереднього сезону.

Україна у 2025/26 МР переробила 1,3 млн т ріпаку (42% від валового збору), що є рекордним показником для всіх років переробки даної сільськогосподарської сировини в країні.

Експорт продукції агропромислового комплексу з України у червні 2026 року становив 4,79 млн т, що на 7,5% менше показника попереднього місяця.

Китай збільшив імпорт соняшникового шроту у 2025/26 МР удвічі внаслідок призупинення постачання канадського шроту з каноли. При цьому Україна та Казахстан збільшили частку в постачанні цієї продукції на китайський ринок, а росія — знизила.

Обсяг перевезення залізницею шротів і макухи за 12 днів травня склав 120,8 тис. т, що на 31% більше, ніж у квітні.

Ми постійно акцентуємо: щоб вистояти у війні на виснаження, українська економіка має стати більш ефективною. Раціонально використовувати ресурси, збільшувати додану вартість, генерувати більше грошей на оборону і підтримку наших людей. На прикладі переробки олійних культур я доведу, що в нас все для цього є. Бракує тільки залученості з боку держави.

Олія займає 18% в структурі загального експорту з України, а продукція переробки олійних культур — майже 27%.