Українська бізнес-спільнота молочного сектору ініціювала розробку Дорожньої карти інтеграції до ЄС.
Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ), яка у партнерстві з Асоціацією виробників молока України (АВМ) розробляє документ.
Зазначається, що ініціатива з розробки цього документа є важливим кроком для подальшого економічного зростання та конкурентоспроможності української продукції. Дорожня карта — це не лише формальність на переговорному шляху, а необхідний інструмент для сталого розвитку молочного сектору.
«Збройна агресія росії проти України розставила всі крапки над «і». Наш шлях — це ЄС, адже ми поділяємо спільні цінності та бізнесові стратегії. Ми не є конкурентами європейським виробникам, а навпаки — підсилюємо європейський молочний сектор. Україна має зайняти гідне місце в європейській спільноті. Втім, інтеграція — непростий процес. Нас чекають виклики, зокрема високі вимоги до якості сировини та забезпечення матеріально-технічної бази виробництва. Це складне завдання, особливо в умовах війни, коли залучення інвестицій стає справжнім випробуванням», — сказав генеральний директор компанії «Волошкове поле» та голова Комітету з євроінтеграції СМПУ Андрій Табалов.
За його словами, більш активна інтеграція української молочної галузі у європейський ринок піде на користь не тільки Україні, а і ЄС, адже Україну можна вважати гарантом продовольчої безпеки Європи.
Генеральна директорка Асоціації виробників молока України Ганна Лавренюк зазначила, що за час активних бойових дій втрачено 20% поголівʼя і близько 100 ферм зруйновано, але попри всі труднощі, обсяги виробництва молока сільгосппідприємствами вже вийшли на довоєнні показники.
За її оцінкою, ветеринарно-санітарне законодавство України не тільки адаптоване до євровимог, а й успішно імплементується. Проте є частка завдань, які потребують адаптації на рівні нормативно-правових актів, а також потрібно попрацювати над підвищенням рівня обізнаності українських операторів молочного ринку щодо практичного впровадження європейських вимог.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

19–23 жовтня 2026 року відбудеться 5-денний фаховий навчальний тур до Австрії для агрономів, фермерів, керівників агропідприємств та експертів із вирощування не-ГМ бобових культур, які прагнуть зберегти та розширити свої позиції на ринку Європейського Союзу.

Україна за результатами восьми місяців 2026 року стала нетто-імпортером молочних продуктів.

Франція, яка є найбільшим виробником кукурудзи в Європейському Союзі, цього року збере найменший урожай за 50 років через сильну посуху.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Україна фактично перетворилася з нетто-експортера молочних продуктів на нетто-імпортера: сальдо зовнішньої торгівлі стало від’ємним.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.