На українському ринку ячменю відбуваються суттєві зміни, які впливають на експортні перспективи.
Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного у межах ВАР.
«Обсяги контрактів на серпень складають 600 тис. т, тоді як на вересень законтрактовано лише 280 тис. т. Це майже вдвічі менше», — зазначають аналітики, підкреслюючи різке зменшення контрактів на наступний місяць.
Основною причиною цього є зменшення попиту з боку Китаю, який раніше забезпечував понад половину українського експорту ячменю.
«Китайський фактор грає тут значну роль, оскільки Китай раніше забезпечував 55-56% у географічній структурі українського експорту ячменю. Китай, за очікуваннями, вже не буде так активно повертатись до української зернової, а, ймовірно, переключиться на австралійський ячмінь, який почнуть отримувати в грудні – січні. Без китайських контрактів щомісячний експорт українського ячменю не буде перевищувати 300 тис. т», — пояснюють в аналітичному департаменті ПУСК.
Таке скорочення попиту з боку Китаю вже починає відчуватися на внутрішньому ринку.
«Деякі трейдери вже зупиняють прийом ячменю, переключаючись на інші культури, такі як кукурудза», — кажуть аналітики.
Наголошують на великій кореляції між ринками ячменю та пшениці, тому прогнозують, що очікуване здорожчання пшениці може сприяти і зростанню цін на ячмінь.
«Умовні ціни на ячмінь поки тримаються у діапазоні $170-172 за тонну. Можна очікувати, що ринок пшениці «підтягне» за собою ринок ячменю. Тож до кінця серпня – початку вересня можливе певне збільшення цін на ячмінь. Але вже з вересня він може стати більш нішевою культурою», — резюмують у ПУСК.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Україні варто готуватися до того, що економічні наслідки блокування портів можуть виявитися не меншими, а навіть гіршими, ніж минулого разу.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Українські виробники на старті сезону працюватимуть в умовах найбільшої пропозиції кукурудзи за останні роки.

Ріпак нового врожаю на українському ринку зміцнює свої позиції. Обмежена пропозиція соняшнику спонукає заводи активно шукати альтернативну сировину, що і формує попит на ріпак урожаю-2026.