Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.
Такі дані озвучив доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП України Микола Косолап під час Дискусійного Соєвого Клубу.
«Основні 13 д.р. гербіцидів, які ми дослідили, містяться у 268 препаратах, і всі вони підлягають забороні. Ці д.р. застосовують проти бурʼянів на основних культурах: горосі, сої, ріпаку, картоплі, цукрових буряках, кукурудзі, соняшнику. І якщо на картоплі та сої можна замінити систему захисту іншими дозволеними д.р. без зниження біологічної ефективності, то на соняшнику, горосі, ріпаку дозволених до використання д.р. недостатньо, аби стримати бур'яни», — зазначив фахівець.
Він додав, що найгірша ситуація з S-метолахлором: замінити цю д.р. можна хіба що на кукурудзі. Імазапір не можна замінити на соняшнику та ріпаку, натомість доведеться змінити сортовий склад соняшнику. Загалом із 13 заборонених д.р. підлягатимуть заміні лише три — флурохлоридон, бромоксиніл і топрамезон.
«Серед інсектицидів можна замінити іншими дозволеними до використання лише 46, при цьому не знижуючи біологічний контроль шкідливих організмів. З фунгіцидами виникне найменше проблем: 67 препаратів можна повністю або частково замінити», — повідомив Микола Косолап.
Крім того, обмеженню підлягають і акарициди, що може вдарити по насінництву, особливо сої, та призведе до швидкої появи резистентних видів небажаних організмів у посівах культурних рослин.
Науковець зауважив, що загалом сьогодні дозволена до використання в Україні приблизно 251 діюча речовина. З яких, відповідно до вимог ЄС, 101 д.р. підлягає забороні, таким чином можна буде використовувати лише 150 д.р.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Проміжок між збиральною кампанією та осінньою посівною дуже відносний і нетривалий, однак і його можна використати з користю. Доки поля чисті від культур, варто провести гербіцидну «чистку» від багаторічної сегетальної рослинності, аби забезпечити майбутнім посівам максимально сприятливі умови для проростання та подальшого розвитку.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.