Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.
Такі дані озвучив доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП України Микола Косолап під час Дискусійного Соєвого Клубу.
«Основні 13 д.р. гербіцидів, які ми дослідили, містяться у 268 препаратах, і всі вони підлягають забороні. Ці д.р. застосовують проти бурʼянів на основних культурах: горосі, сої, ріпаку, картоплі, цукрових буряках, кукурудзі, соняшнику. І якщо на картоплі та сої можна замінити систему захисту іншими дозволеними д.р. без зниження біологічної ефективності, то на соняшнику, горосі, ріпаку дозволених до використання д.р. недостатньо, аби стримати бур'яни», — зазначив фахівець.
Він додав, що найгірша ситуація з S-метолахлором: замінити цю д.р. можна хіба що на кукурудзі. Імазапір не можна замінити на соняшнику та ріпаку, натомість доведеться змінити сортовий склад соняшнику. Загалом із 13 заборонених д.р. підлягатимуть заміні лише три — флурохлоридон, бромоксиніл і топрамезон.
«Серед інсектицидів можна замінити іншими дозволеними до використання лише 46, при цьому не знижуючи біологічний контроль шкідливих організмів. З фунгіцидами виникне найменше проблем: 67 препаратів можна повністю або частково замінити», — повідомив Микола Косолап.
Крім того, обмеженню підлягають і акарициди, що може вдарити по насінництву, особливо сої, та призведе до швидкої появи резистентних видів небажаних організмів у посівах культурних рослин.
Науковець зауважив, що загалом сьогодні дозволена до використання в Україні приблизно 251 діюча речовина. З яких, відповідно до вимог ЄС, 101 д.р. підлягає забороні, таким чином можна буде використовувати лише 150 д.р.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Україна готова до поступової інтеграції свого аграрного сектору до Європейського Союзу, але шукати рішення важливо вже зараз, щоб дати достатньо часу для адаптації всім сторонам і водночас забезпечити передбачуваний шлях України до повноцінної участі у спільному ринку.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Бактеріальні захворювання можуть суттєво впливати на стан і продуктивність посівів сої. Для надійного захисту цієї культури на ділянках LNZ Hub обрали комбінацію препаратів з лінійки DEFENDA.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.