Одним із ключових моментів нині стало розуміння того, що хоча уряди країн відіграють важливу роль у встановленні дипломатичних відносин та створенні сприятливого середовища для бізнесу, саме приватний сектор є рушійною силою економічного співробітництва.
Таку думку висловив директор Українсько-Африканської торговельної місії Артем Гудков під час семінару «Партнерство України та країн Африки в сільському господарстві: напрями співпраці зі східноафриканськими країнами».
«Якщо бізнес не зацікавлений і не розуміє, як це має працювати, уряд може створити багато варіантів для робити, але не буде людей, які втілюватимуть це в реальність. Без активності бізнесу буде дуже складно створити хороші стосунки між урядами», — зазначає Артем Гудков.
За його словами, співпраця між державою та приватним сектором є ключовим фактором успіху будь-якої економічної ініціативи, і українсько-африканське партнерство не є винятком.
Експерти виокремлюють участь приватного сектору в розвитку співпраці такими факторами:
Фахівці підкреслюють, що співпраця між Україною та Східною Африкою має бути довгостроковою і вимагає спільних зусиль уряду, бізнесу та громадянського суспільства. Важливо створювати сприятливі умови для інвестицій, розвивати інфраструктуру та підтримувати діалог між представниками різних секторів.
Єлизавета Котенко. AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).