Війна в Україні дала поштовх до швидкої зміни вітчизняного агросектору.
Про це заявив народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, говориться у повідомленні парламенту.
«Простіше тому, хто мав тваринницький комплекс, хто розвивав свинарство, молочну галузь, птахівництво. Такі виробники не залежать від експорту агропродукції, а згодовують свій урожай через комбікорми й реалізовують товар із доданою вартістю. Це правильний підхід, оскільки сільське господарство не може бути постійно прибутковим тільки за рахунок оренди землі та її засівання технічними культурами для експорту. У селі має бути і переробка, і тваринництво», — зазначає політик.
За його словами, трансформація активно проводиться.
«Я спілкувався із представниками заводів, які випускають гноєрозкидачі й кормороздавачі для тваринницьких комплексів. У них зараз черга на виробництво такої техніки на 4-5 місяців. Це свідчить про те, що аграрії починають змінювати підхід до сільського господарства взагалі», — розповідає народний депутат.
Дмитро Соломчук висловив впевненість, що вже навесні з’являться нові українські виробники.
«Сільське господарство зміниться, стане більше закритого циклу, де буде вирощуватися збіжжя на полях, будуть у господарствах лінії з переробки зерна на комбікорми, будуть різні напрями у тваринництві — свинарство, птахівництво, молочне господарство, вівчарство тощо. Буде виготовлятися й подальша продукція — ковбаси, тушкованка, напівфабрикати. Зараз запускаються лінії з виготовлення кормів для собак, котів. Ставляться сучасні лінії з виробництва чипсів тощо», — зауважує Дмитро Соломчук.
Він наголосив, що в Україні 30 років були в основному сировинні господарства, але зараз необхідний перехід на якісно новий рівень.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Реєстр має систематизувати інформацію про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам.

Уряд включив до Реєстру індустріальних парків «Бессарабський АгроТех Парк» в Одеській області та «Хорватський Гостинець» у Львівській області.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Молочні ферми, які самі вирощують зерно на комбікорми, зазвичай, продають на експорт частину врожаю. Проте блокування морських портів змінилило звичні алгоритми дій.