Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Як зазначається, 12 квітня 2018 року члени РНБО висловили підтримку санкцій, запроваджених США щодо юридичних і фізичних осіб, які пов'язані з російською агресією проти України, та офіційно заявили про синхронізацію українського і американського санкційних режимів проти зазначених суб'єктів. Водночас з повідомлень у ЗМІ стало відомо про можливість запровадження санкцій, зокрема щодо імпортних мінеральних добрив, на які не поширюються санкції США.
На переконання аграрних асоціацій, запровадження таких додаткових санкцій завдасть нищівних втрат українському сільському господарству і не відповідає національним інтересам України.
Російські добрива за даними Союзу хіміків України на даний момент покривають 21,8% внутрішнього споживання азотних добрив і 77,3% фосфоровмісних добрив. Тому їх раптове зникнення з українського ринку призведе не тільки до різкого зростання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку, а й створить їх гострий дефіцит, оперативно заповнити який неможливо, пояснюють аграрії.
«Єдина можливість подолання кризових явищ в українській хімічній галузі полягає не в закритті українського ринку для поставок мінеральних добрив з Російської Федерації та інших країн, а в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних виробників, насамперед, забезпечення їх власною сировинною базою: в короткостроковій перспективі запровадити видачу спеціальних строкових ліцензій на видобуток природного газу виключно для цілей виробництва мінеральних добрив та в довгостроковій перспективі — будівництво заводів синтез-газу, що використовують для виробництва азотних добрив наявне в Україні в надлишку газове вугілля», — прокоментували аграрні асоціації у тексті звернення.
Для довідки: до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум» входять «Український клуб аграрного бізнесу», «Всеукраїнська Аграрна Рада», «Аграрний союз України», «Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад», «Українська аграрна конфедерація».

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

До кінця 2026 року хліб в Україні може подорожчати ще на 10%.

Загальне виробництво молока в Україні 2026 року зменшується. Це відбувається насамперед через скорочення надоїв у господарствах населення, промислові ж підприємства нарощують обсяги та забезпечують більшу частину постачань молока.

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.