Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.
Таку думку в коментарі телеканалу «Перший» висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль, повідомляє пресслужба асоціації.
За його словами, уже зараз потрібно визначати, яким має бути державне замовлення на підготовку фахівців у системі вищої освіти.
«Потрібна програма популяризації аграрних професій. Старіння фермерів — загальноєвропейський тренд, який стосується й України. Ми маємо думати наперед», — наголошує експерт.
І додає, що престиж професії визначається кількома чинниками, зокрема рівнем заробітної плати. Якщо порівняти інженера з автоматизації чи ІТ-фахівця в агровиробництві та банківській сфері, оплата праці може бути приблизно на одному рівні. Тому важливо показувати молоді реальні можливості роботи в агросекторі.
Павло Коваль вважає, що українська система підготовки кадрів має потенціал для збільшення кількості ІТ-спеціалістів для агровиробництва та фахівців безпілотних систем. Але такі зміни потребують часу й перебудови системи підготовки кадрів.
«Кадровий голод відчувається в усіх галузях агропромислового комплексу, зокрема в харчовому виробництві та логістиці. Тому до бронювання не можна підходити суто формально, орієнтуючись лише на дозволений відсоток — 50% військовозобов’язаних працівників або, за визначених умов для критично важливих підприємств на прифронтових територіях, до 100%. Потрібно враховувати, кого саме може втратити підприємство», — пояснює він.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Оновлені вимоги до критично важливих підприємств створюють проблеми для малого та середнього агробізнесу. Особливо там, де регіони встановлюють додаткові критерії.

Рішення Кабінету Міністрів України про спрощений доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки — лише перший етап спрощення процедур у цій сфері.

В Україні станом на вересень поточного року було заброньовано від мобілізації близько 1,4 млн людей.

Сільгоспвиробники цього року значно повільніше сіють озимі культури, ніж зазвичай.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Учасники «Всеукраїнського аграрного форуму» (ВАФ) звернулася до премʼєр-міністра Юлії Свириденко та Міністерства розвитку громад та територій з вимогою не допустити чергового непропорційного підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення, яке ініціює «Укрзалізниця».