У Канаді розробляють перші генетично редаговані сорти вівса без чужорідної ДНК, але з ключовими покращеннями, важливими як для аграріїв, так і для споживачів.
Дослідники Університету Макґілла (McGill University, Квебек) повідомили про успішне використання технології CRISPR-Cas9 для редагування геному вівса з метою покращення таких ознак, як терміни дозрівання та вміст бета-глюкану, пише The Western Producer.
За словами професора Ясвіндера Сінгха, сучасні методи дозволили зробити точкові зміни у ДНК вівса, на які за допомогою традиційної селекції пішли б роки. Оскільки технологія CRISPR не вимагає інтеграції чужорідного генетичного матеріалу, такі культури потенційно краще сприймаються суспільством, зокрема споживачами, які виступають проти ГМО.
Науковці очікують, що нові сорти вівса зможуть швидше зацвітати та достигати, що критично важливо для фермерів, які вирощують культуру в місцях, де кліматичні умови часто обмежують вегетаційний період. «Розробка вівса, який дозріває раніше або краще переносить холод, — це наш внесок у стабільне виробництво зернових у регіонах із коротким сезоном або непередбачуваною погодою», — прокоментував Мехтаб Сінгх.
Технологія CRISPR відома ще з початку 2010-х, але її офіційне впровадження в агросекторі в багатьох країнах тривало роками. Лише у 2024 році Канадське агентство з інспекції харчових продуктів (CFIA) остаточно схвалило використання генетично редагованих культур у виробництві кормів для тварин. Нові правила створюють простір для селекції культур, стійких до посухи, шкідників і хвороб, а також таких, що ефективніше засвоюють ресурси.
На міжнародній арені підтримка технологій геномного редагування теж зростає. У 2024–2025 роках країни на кшталт Японії, США, Аргентини, Австралії та Канади вже фактично відкрили «зелене світло» для продуктів, отриманих із застосуванням CRISPR, а в травні Індія презентувала два нові сорти генетично редагованого рису.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Канада 25 серпня 2026 року запроваджила імпортні мита на товари із США на суму близько $20 млрд.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

За останні п’ять років ринок насіння змінився на користь гібридного складу жита.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Чернігівський кластер Agricom Group розпочав збір урожаю.

Президент США Дональд Трамп 20 липня підписав три укази про введення додаткових мит у розмірі 50% на окремі товари з Канади.