Аграрії Херсонщини та Миколаївщини вперше в Україні застосують інноваційне рішення для збереження вологи у ґрунті та органічного живлення рослин.
Таку безкоштовну можливість вони отримали завдяки донорам із Японії та проєкту «Згуртовані громади», говориться у повідомленні Програми USAID АГРО.
Інновація полягає у внесенні сорбенту — органічного гідрогелевого продукту, що дозволяє зберегти вологу у ґрунті, а після використання розпадається на поживні речовини для удобрення. Це рішення нове для українських аграріїв, проте добре відоме в Японії, Індії та посушливих регіонах країн ЄС та США.
«Понад 50 компаній і фізичних осіб з острова Окінави (Японія) об'єднали зусилля, аби українські аграрії, що господарюють у зоні ризикованого землеробства, змогли безкоштовно отримати 5120 кг сорбенту та збільшити можливу врожайність у областях, що найбільше постраждали внаслідок знищення Каховської ГЕС. Завдяки інноваційному продукту, наданому нашими партнерами з Японії, 125 аграріїв Херсонщини та Миколаївщини зможуть хоча б частково вирішити питання нестачі води для поливу», — розповів виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник.
Сорбент, який називається EF Polymer, — це екологічно чистий продукт, виготовлений з органічних відходів, таких як шкірки фруктів. Завдяки гідрогелевій консистенції він зберігає у ґрунті вологу, поступово вивільняючи її рослині. Таким чином сорбент дозволяє скоротити використання води на 40%. Окрім того, продукт 100% біологічно розкладається та перетворюється на добрива, допомагаючи заощадити ще й до 20% на удобренні.
Сорбент широко використовується в Японії та в інших країнах світу. Його вносять у ґрунт під час посівної. Працює він таким чином: поглинає воду в 50-100 разів більше своєї ваги, далі — зберігає вологість у ґрунті на 15 днів більше звичайного часу та повільно її віддає рослині. Таким чином культури відчувають менше стресу від зневоднення. Водночас сорбент запобігає ерозії ґрунту. Через 180 днів продукт починає розкладатися і працює як органічне добриво. Для того, щоб сорбент почав працювати, достатньо хоча б одного поливу чи опадів.
За відгуками японських та європейських аграріїв, таке інноваційне рішення дозволяє збільшити врожайність у посушливих регіонах на 10-30%. Результати його застосування в Україні досліджуватимуть фахівці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАНУ, а також самі аграрії з Херсонщини та Миколаївщини.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

У 2024 році український органічний сектор досяг рекордних обсягів експорту продукції. Крім того, вперше за час повномасштабної війни Україна досягла найвищої вартості експорту органічної продукції.

Компанія AgriLab у партнерстві з Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО реалізовують спеціальну ініціативу для мікро-, малих і середніх виробників зернових і олійних культур. Вона покликана допомогти господарствам працювати ефективніше завдяки агрономічно-технологічним консультаціям і технологіям точного землеробства.