Вчені «Інституту здоров’я рослин» відзначають, що збільшилась кількість недоброякісно протруєного насіння.
По-перше, недобросовісні виробники можуть зменшувати кількість діючої речовини при обробці насіння, по-друге — застосовувати дешевші та менш ефективні діючі речовини; нарешті, можна натрапити на посівний матеріал, просто покритий кольоровим барвником. У будь-якому випадку результат один: посіви не отримають достатнього захисту від хвороб і шкідників, що негативно відіб’ється на майбутній врожайності.
В цьому контексті важливо звернути увагу й на заздалегідь протруєний посівний матеріал, зазначають в інституті, — наприклад, той, який не був використаний з минулого сезону, оскільки з плином часу деякі діючі речовини мають здатність втрачати ефективність, і ваші посіви вже не отримають того захисту, на який ви розраховуєте. Крім того, минулорічне насіння потрібно перевіряти й на відсоток схожості, адже деякі діючі речовини можуть його знижувати.
Сьогодні в «Інституті здоров’я рослин» визначають діючу речовину протруйника, яким обробили насіння, а також її кількість на поверхні насінини. Дослідження проводять методом рідинної хроматографії із застосуванням передового світового обладнання. До результатів дослідження обов’язково надається протокол із поясненням. За результатами аграрій розуміє, як йому діяти далі — висівати придбане насіння, протруїти його заново чи приготуватися до раннього внесення інсектицидів і фунгіцидів.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Українські сільгоспвиробники скоротять посівні площі озимих культур урожаю 2027 року.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

У сучасному сільському господарстві України соя посідає особливе місце серед стратегічних культур. Її значення для світової продовольчої безпеки й економіки важко переоцінити. Водночас підвищуються вимоги до технологій її вирощування. Серед ключових чинників успішного виробництва сої увагу привертає інокуляція — агроприйом, який допомагає вповні розкрити потенціал культури.

Загального подорожчання насіння цього сезону не очікується. По кукурудзі та соняшнику ринок поводиться спокійно: пропозиція відповідає попиту, і підстав для цінових стрибків наразі немає.