Про це повідомляє Насіннєва асоціація України.
В асоціації звертають увагу, що в кінці 2015 р. було прийнято закон, згадно з яким сертифікація зерна була передана Міністерству аграрної політики та продовольства. Але установу, яка має займатись сертифікацією зерна, досі не створено.
«N. B.!» Час «Ч»: що буде з сертифікацією насіння після 1 жовтня?
«Процес сертифікації є безперервним, і вимагає послідовного здійснення ряду дій (польове оцінювання, маркування партій насіння, відбір проб, здійснення аналізу, оформлення сертифікатів) протягом дуже стислих строків виконання сільськогосподарських робіт. Невиконання робіт по сертифікації або зрив строків їх проведення може призвести до критичних наслідків: втрати врожаю насіння та неможливості формування його експортних партій та введення в обіг, збитків виробників та негативного іміджу України, як ненадійного партнера в галузі насінництва», — відмітили в асоціації.


У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

На сезон 2027/28 насіння соняшнику гібрида НК Конді селекції компанії Syngenta аграрії можуть придбати у LNZ Group. Саме ця компанія отримала ексклюзивні права на вирощування та реалізацію цього гібрида на українському ринку.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

Компанія PROMETEY розширює можливості співпраці для агровиробників і пропонує якісні мінеральні добрива та насіння для ефективного старту й підтримки.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».