План дій Європейської комісії (ЄК) щодо підвищення стійкості, стратегічної автономії та сталого розвитку білкової системи Євросоюзу (ЄС) прямо визнає беззаперечний потенціал України в уникненні залежності блоку від експортерів сої.
Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Зазначається, що ЄС прагне зменшити свою значну залежність від імпортного високобілкового корму — наразі 94% білка сої імпортується, а Україна готова стати стратегічним партнером, здатним суттєво посилити відкриту стратегічну автономію та внутрішню безпеку об'єднання.
«Внесок України у забезпечення білкового балансу Європи вже сьогодні є вагомим і продовжує зростати. Як зазначено у плані дій, наразі Україна виробляє 13,5 млн т рослинного білка, зокрема близько 5 млн т сої у 2025/26 МР, з яких 40% призначено для експорту. Попри масштабні наслідки російської агресії, український аграрний сектор продемонстрував виняткову стійкість, подвоївши виробничі потужності з вирощування сої у 2024–2025 роках порівняно з 2021–2022 роками», — зазначають в УКАБ.
Власний аналіз ЄК підтверджує, що євроінтеграція України може суттєво скоротити дефіцит білка в ЄС — з 13,9 млн т до лише 4,7 млн т, а рівень самозабезпеченості ЄС білком зросте з 76% до 86%.
«Водночас реалізація цього потенціалу можлива лише за умови, що ринок ЄС залишатиметься привабливим і безбар’єрним для українських постачальників рослинного білка, насамперед виробників сої. Як країна-кандидат на вступ, Україна послідовно впроваджує законодавство ЄС у сферах захисту рослин та стандартів сталого розвитку. Це, зокрема, підтверджується низьким рівнем ризику України відповідно до Регламенту щодо запобігання знелісненню (EUDR), що застосовується до виробництва сої», — вважають експерти.
Водночас УКАБ закликає ЄС враховувати надзвичайно складні умови, в яких сьогодні працюють українські агровиробники. російська агресія спричинила масштабні порушення логістики, суттєве зростання вартості добрив, засобів захисту рослин та інших критично важливих ресурсів, що безпосередньо впливає на собівартість виробництва української продукції.
«Підтримуючи прагнення ЄС до гармонізації виробничих стандартів, УКАБ водночас застерігає, що вимога негайного та повного вирівнювання умов виробництва між українськими та європейськими виробниками сої без урахування економічних наслідків воєнного часу може фактично перетворитися на торговельний бар’єр. Це, своєю чергою, обмежить доступність української сої для європейського ринку саме тоді, коли вона є особливо необхідною для забезпечення тваринницького сектору та продовольчої безпеки ЄС», — пояснюється у повідомленні.
Крім того, УКАБ закликає європейських співзаконодавців визнати українську сою європейською сировиною з низьким ризиком непрямих змін у землекористуванні (iLUC) для виробництва сталого біопалива під час поточного та майбутніх переглядів законодавства ЄС, спрямованого на поступове скорочення використання культур із високим ризиком iLUC.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Україна готова обговорювати механізми інтеграції аграрного сектору до єдиного ринку Євросоюзу, зокрема застосування перехідних періодів та інших наявних інструментів.

Україна інтегруватиметься до спільної аграрної політики Євросоюзу за спеціальною моделлю, яка має захистити європейських фермерів і зберегти можливості експорту української агропродукції на традиційні ринки Африки, Азії та Близького Сходу.

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.