План дій Європейської комісії (ЄК) щодо підвищення стійкості, стратегічної автономії та сталого розвитку білкової системи Євросоюзу (ЄС) прямо визнає беззаперечний потенціал України в уникненні залежності блоку від експортерів сої.
Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Зазначається, що ЄС прагне зменшити свою значну залежність від імпортного високобілкового корму — наразі 94% білка сої імпортується, а Україна готова стати стратегічним партнером, здатним суттєво посилити відкриту стратегічну автономію та внутрішню безпеку об'єднання.
«Внесок України у забезпечення білкового балансу Європи вже сьогодні є вагомим і продовжує зростати. Як зазначено у плані дій, наразі Україна виробляє 13,5 млн т рослинного білка, зокрема близько 5 млн т сої у 2025/26 МР, з яких 40% призначено для експорту. Попри масштабні наслідки російської агресії, український аграрний сектор продемонстрував виняткову стійкість, подвоївши виробничі потужності з вирощування сої у 2024–2025 роках порівняно з 2021–2022 роками», — зазначають в УКАБ.
Власний аналіз ЄК підтверджує, що євроінтеграція України може суттєво скоротити дефіцит білка в ЄС — з 13,9 млн т до лише 4,7 млн т, а рівень самозабезпеченості ЄС білком зросте з 76% до 86%.
«Водночас реалізація цього потенціалу можлива лише за умови, що ринок ЄС залишатиметься привабливим і безбар’єрним для українських постачальників рослинного білка, насамперед виробників сої. Як країна-кандидат на вступ, Україна послідовно впроваджує законодавство ЄС у сферах захисту рослин та стандартів сталого розвитку. Це, зокрема, підтверджується низьким рівнем ризику України відповідно до Регламенту щодо запобігання знелісненню (EUDR), що застосовується до виробництва сої», — вважають експерти.
Водночас УКАБ закликає ЄС враховувати надзвичайно складні умови, в яких сьогодні працюють українські агровиробники. російська агресія спричинила масштабні порушення логістики, суттєве зростання вартості добрив, засобів захисту рослин та інших критично важливих ресурсів, що безпосередньо впливає на собівартість виробництва української продукції.
«Підтримуючи прагнення ЄС до гармонізації виробничих стандартів, УКАБ водночас застерігає, що вимога негайного та повного вирівнювання умов виробництва між українськими та європейськими виробниками сої без урахування економічних наслідків воєнного часу може фактично перетворитися на торговельний бар’єр. Це, своєю чергою, обмежить доступність української сої для європейського ринку саме тоді, коли вона є особливо необхідною для забезпечення тваринницького сектору та продовольчої безпеки ЄС», — пояснюється у повідомленні.
Крім того, УКАБ закликає європейських співзаконодавців визнати українську сою європейською сировиною з низьким ризиком непрямих змін у землекористуванні (iLUC) для виробництва сталого біопалива під час поточного та майбутніх переглядів законодавства ЄС, спрямованого на поступове скорочення використання культур із високим ризиком iLUC.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.