В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.
За даними профільного постачальника енергетичного обладнання stabmaster.com.ua, протягом останнього року попит на стабілізатори напруги серед фермерських господарств зріс приблизно на 35%.
Найбільше такі пристрої використовують у тепличних комплексах, зерносушильних установках, холодильних камерах для зберігання овочів та фруктів, а також у системах автоматичного поливу. У багатьох сільських районах напруга в мережі може коливатися від 160 до 240 вольт, що створює ризик для чутливої техніки.
За словами представників аграрного сектору, перепади напруги можуть призводити до збоїв у роботі вентиляції, систем контролю температури та електродвигунів, які використовуються на фермах. У період активного збирання врожаю навіть короткочасна поломка обладнання може спричинити значні фінансові втрати.
«Сучасне сільське господарство дедалі більше залежить від електроніки та автоматизації. Якщо напруга в мережі нестабільна, обладнання швидше зношується або виходить з ладу. Саме тому фермери починають встановлювати стабілізатори як базовий елемент енергетичної інфраструктури господарства», — зазначає енергетичний експерт Максим Бариляк.
За оцінками галузевих аналітиків, у найближчі два роки кількість агропідприємств, які використовують стабілізатори напруги, може зрости ще на 40%. Основними причинами називають розширення автоматизованих систем у фермерстві та необхідність захисту дорогої техніки від нестабільної електромережі.
Експерти також зазначають, що впровадження подібних рішень допомагає аграріям не лише зменшити ризик поломок, але й забезпечити безперервну роботу критично важливого обладнання під час зберігання та переробки врожаю.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Сімейні фермерські господарства, які через заборгованість тимчасово втратили право на державну доплату до ЄСВ, зможуть поновити її після погашення боргу за визначеною процедурою.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил споживання електроенергії.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Хлібопекарське підприємство у Запорізькій області забезпечує понад 50% власних потреб у електроенергії завдяки сонячній електростанції та системі накопичення енергії.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.