Таку думку висловив адвокат, екс-заступник міністра юстиції Павло Мороз в своєму блозі на «Цензор.Нет».
За його словами, оливки зазвичай вирощують у досить засушливому кліматі при температурі повітря 30-45°С. Тому агровиробники у цих областях України найближчим часом можуть почати придивлятися до незвичайної для нас культури та зайняти цю нішу, поки іноземні інвестори не зацікавились та не зайняли цю позицію.
«У середньому один саджанець оливкового дерева можна придбати за 2-5 тис. грн. Саме дерево живе та родить більше 100 років. Разом з тим, для свого повноцінного оливкового саду потрібно виділити чимало коштів. На одному гектарі може вміститися до 350 дерев, хоча оптимальніше рослинам виділити трохи більше місця. Тож для свого угіддя потрібно інвестувати в середньому 700 тис. грн на один гектар», — ділиться Павло Мороз.
У перші роки плодоношення з одного оливкового дерева можна отримати в середньому 15 кг плодів, з одного гектара — близько 5,25 тон врожаю.
«Скільки ви отримаєте на «виході», залежить від того, чи ви будете продавати оливки чи виробляти масло. При найкращих розкладах виручка з одного гектара за один сезон може скласти 1,5 млн грн», — додає експерт.
У разі, якщо ваше підприємство зацікавиться виготовленням олії, доведеться придбати відповідне обладнання. За підрахунками, для виробництва одного літра олії необхідно від 5 до 5,5 кг оливок.
Перед закладкою промислових плантацій Мороз радить випробувати технологію на невеликих площах.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Кіровоградській області, біля села Федорівка, збирають перший урожай із найбільшого в Україні грушевого саду. На площі 80 га росте 280 тис. дерев одного сорту — Ноябрьська Молдова.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

В Україні закладають дедалі менше нових садів волоського горіха. Одна з головних причин — тривалий період повернення вкладених коштів.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

В Україні розпочався сезон спаржі. Попри погодні виклики, фермери вже вийшли на перший збір урожаю. Цьогоріч сезон розпочався трохи раніше, ніж торік, однак весняна погода внесла свої корективи.

Світ готовий купувати українські крафтові продукти, але він не знає, що це таке. В Україні є багато продукції, яка точно дасть фору товарам на світовому ринку, але нам варто навчитися її якісно виробляти і знати, куди продавати.

Вже три роки житомирська екоферма «Вільна» займається розведенням цесарок. Ця птиця не така продуктивна, як кури, менш відома споживачам і має специфічну поведінку — тому їх рідко вирощують у промислових масштабах.

Екоферма «Вільна» на Житомирщині розпочала свою роботу три роки тому, зважаючи на досвід французьких партнерів, адже в господарстві утримують цесарок, яких в Україні майже не вирощують.