Коли агровиробники відчули першу посуху, перше зниження врожайності, прийшло розуміння, що постійного зростання врожайності та прибутків не буде, оскільки є ще клімат, на який вони не можуть вплинути. І вже тоді аграрії почали замислюватися про адаптацію. Наразі це є необхідністю, адже кліматична криза весь час посилюється.
Про це повідомив дорадник ГС «Зелені Агро Рішення» Микола Биков під час вебінару «Agrifuture UA: Кліматична стійкість агросектору — як розпочати трансформацію вже сьогодні».
«Зараз компанії проводять дослідження з адаптації технології в їхніх регіонах — які сорти використовувати, які добрива. У великих холдингах є дослідницькі центри, і питання застосування кліматичних технологій — першочергове. Якщо раніше велику увагу приділяли пестицидам, добривам, то зараз головне питання — як зберегти врожайність, як використати кожен міліметр вологи», — зазначає Микола Биков.
Експерт виокремив адаптивні практики, які агровиробники вже взяли на озброєння.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Господарство може мати сучасні дощувальні машини та достатнє джерело води. Але собівартість зрошення значною мірою залежить від того, що відбувається до гідранта: у якому стані насосна станція, скільки електроенергії вона споживає та хто приймає рішення щодо модернізації інфраструктури.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) 31 жовтня припиниться подання заявок на отримання фінансової допомоги за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Компанія «НІБУЛОН» збільшує частку твердої пшениці у сівозміні: понад 80% озимих посівів на півдні становитиме durum.

Вирощування зернових і технічних культур, садівництво, насінництво, молочне та мʼясне скотарство, вівчарство, рибництво, бджільництво, переробка продукції — все це впроваджує ТОВ «Агрофірма «Колос» на Київщині.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.