Про це повідомляє проєкт UHBDP.
«Успіх потрапляння в мережу насамперед залежить від товару, а не від розміру бізнесу постачальника. Якщо товар має якусь унікальність, то буде цікавий покупцеві та відповідатиме певним очікуванням мережі. Це означає, що шанси на успіх точно є. Часто невеликий виробник вигідніший мережі, оскільки більш лояльний і більш гнучкий в операційній роботі», — розповідає фахівець з розвитку плодоовочевого ринку UHBDP та Ради жінок-фермерів України Юлія Столяренко.
За її словами, мережі потребують стабільних, надійних постачальників, які виконують взяті на себе зобов'язання.
«Дрібному постачальнику вести бізнес з організованим ритейлом складніше. Завдання дрібного постачальника — достукатися до менеджерів мережі, довести унікальність продукту, пройти складний етап переговорів, нерідко відмовитися від частки маржі. При цьому можна отримати складнощі у вигляді величезних відтермінувань. Але не забувайте, що говорять експерти: «Ризикуй, або сиди дрібним», — зазначає Юлія Столяренко.
N.B. Эксперт: Ціна меду не покриває витрат пасічників
Вона наголошує, що виробник, який обрав для себе роздрібні мережі як один із каналів збуту, повинен свою енергію та потенціал спрямувати на роботу над своїми технологіями, над поліпшенням асортименту, щоб підвищити оборотність і ліквідність свого товару, над внутрішніми процесами, щоб виключити помилки в документації, збої в обслуговуванні угод, на складі, в логістиці та закупівлях, постійно збільшувати коефіцієнт виконання замовлень, надійності поставок.
«І коли компанія за цими параметрами стане кращою на ринку, тоді вишикується черга бажаючих працювати з нею, і в їхньому числі будуть роздрібні мережі», — переконана Юлія Столяренко.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Сімейна пасіка «Медуниця» із Дніпропетровської області придбала вантажний бус, який використовуватиме для доставки продукції та участі у ярмарках у різних регіонах України.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

50 виробників овочів із південних областей України, більшість із яких зараз знаходяться в окупації, створили навчальний курс, де діляться агрономічними секретами щодо вирощування 5 основних культур: буряку, картоплі, цибулі, моркви, капусти.

Зважаючи на продовження динаміки кліматичних змін, спричинені ними втрати прямують до 100%. Для ягідників і виноградарів стає незрозумілим: закриватися чи змінювати культури та сорти.

Вже три роки поспіль виноградарі та овочівники на півдні України втрачають до 85% урожаю.
