Платформа «Стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства в ЄС» презентувала рішення, які розробляла з початку року.
Про це говориться у повідомленні Європейської комісії.
Як заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції з головою платформи професором Пітером Штрошнайдером, сільське господарство — життєво важлива галузь для населення та економіки, однак фермери стикаються з багатьма викликами, які зростають.
«Ми переживаємо всі екстремальні погодні явища, які стають дедалі частішими — хвилі спеки та посухи, повені, град чи сильний дощ. Але ми також спостерігаємо збільшення кількості виснажених і забруднених ґрунтів. І ці ґрунти є менш родючими та менш стійкими до повеней, а їхня здатність утримувати воду і вуглець зменшується. Фермерська спільнота є однією з перших жертв цих криз. Але водночас у цьому секторі є багато рішень для пом’якшення, а іноді навіть усунення наслідків», — зауважила вона.
Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що розроблені «Стратегічним діалогом про майбутнє сільського господарства в ЄС» рішення є консенсусними. На основі цих рішень Єврокомісія протягом 100 днів розробить дорожню карту. Вона також назвала ключові цілі цієї стратегії:
«Ми повинні забезпечити справедливі та достатні доходи для наших фермерів. Тож вони мають отримати засоби до існування, на які заслуговують. Так, у нас є Європейська спільна сільськогосподарська політика (CAP), яка вже надає €300 млрд — і це до 2027 року. Паралельно ми повинні переглянути ланцюжок вартості агропродовольчої продукції, тому що фермери часто є найслабшою ланкою в цьому ланцюжку. Дехто змушений систематично продавати продукцію нижче собівартості, а цього бути не може. Тому в березні цього року ЄК висунула рекомендації щодо покращення переговорної сили фермерів. І я вважаю, що ми повинні разом продовжувати будувати більш справедливу систему», — сказала президент Єврокомісії.
Другою метою вона назвала необхідність підтримувати сільське господарство, яке працює для природи та разом із нею. Для цього використовуватимуть ефективну систему винагород і заохочень.
«Стійке сільське господарство є надзвичайно важливим інструментом — ви багато працювали над цим. А підтримка здорової природи має бути винагороджена. Адже лише якщо фермери зможуть жити за рахунок своєї землі, вони інвестуватимуть у більш стійкі практики. І лише якщо ми разом досягнемо наших кліматичних та екологічних цілей, фермери зможуть продовжувати заробляти на життя. Тому ми поділяємо одну мету: захист природи, а також створення сталого процвітання для наших фермерів», — додала Урсула фон дер Ляєн.
Третьою метою ЄК в агросекторі стане скорочення бюрократичної тяганини, особливо для малих і сімейних ферм.
«На початку цього року ми запровадили заходи, щоб звільнити їх від контролю та штрафів, пов’язаних із CAP. Тож ми хочемо продовжувати цей шлях разом із нашими державами-членами. І ми повинні сприяти конкурентоспроможному європейському харчовому ланцюжку. Для цього ми маємо скористатися всіма можливостями, які надає велика кількість інновацій у цій галузі, — від точного землеробства до дронів і нових методів селекції. І не лише у великих фермерських господарствах, але й у кооперативах та багатьох малих і середніх підприємствах сектору», — підсумувала президент ЄК.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Сьогодні аграрний ринок України переживає не найкращі часи. Війна руйнує плани, змінює логістику та умови постачань, тому для всіх підприємств нині завдання №1 — вижити, зберегти свої виробництва та людей.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).