Геополітика стане одним із факторів впливу на розвиток торгівлі, цін та виробничих рішень на ринку сільгосппродукції наступного року.
Про це йдеться у звіті Rabobank «Перспективи сільськогосподарських товарів 2026».
Фахівці зауважують, що світ дедалі більше розділяється між двома сферами впливу — Сполученими Штатами та Китаєм, де експорт сільськогосподарської продукції став «пішаком на геополітичній шахівниці». Торговельні війни змінюють давні моделі виробництва та експорту за допомогою тарифів і субсидій, що призводить до фрагментованої, політично керованої світової продовольчої системи.
«Сільське господарство більше не грає за правилами попиту та пропозиції, воно також грає за геополітичними», — сказав керівник відділу досліджень ринків сільськогосподарських товарів Rabobank Карлос Мера.
У звіті йдеться, що початковий торговельний конфлікт, який розпочався з тарифів, переріс у глобальну гонку субсидій. Уряди всього світу — від США та Бразилії до Індонезії, Аргентини та росії — активізували програми підтримки сільського господарства через прямі виплати, гарантії мінімальної ціни та обов'язкове використання біопалива.
У звіті Rabobank йдеться, що тарифи та торговельні бар'єри можуть збільшити розрив у цінах між регіонами-виробниками.
Водночас фахівці визнають, що непередбачувані наслідки тарифної війни можуть мати менший вплив. Влада США переглядає тарифи на товари, які країна не виробляє.
Rabobank прогнозує зростання світового ВВП на рівні 2,9% у 2025 році, яке знизиться до 2,7% у 2026 році. Хоча торгівля між основними блоками, ймовірно, сповільниться, внутрішньорегіональна торгівля може зрости через перенаправлення. Очікується, що інфляційний тиск збережеться в деяких регіонах, але, ймовірно, буде менш сильним, ніж прогнозувалося раніше.
«Ми передбачаємо подальші перебої в торгівлі, коливання регіональних цін, значне втручання уряду та високу ймовірність неочікуваних подій, — сказав Карлос Мера. — Геополітична фрагментація переосмислила світове сільське господарство. Фермери, торговці та політики повинні бути готові до світу, де торгівля порушена, а неочікуваність тепер є базовою лінією».

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

В Україні аграрії розглядають можливість скорочення площ під кукурудзою наступного сезону через високу вартість досушування зерна та низьку рентабельність вирощування.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

В Україні наразі кукурудза зібрана приблизно на 20% площ. Базовий прогноз урожаю — 30 млн т. Але з багатьох регіонів є сигнали, що врожайність по факту збору набагато нижча, ніж планувалося.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Сукупний оборот 20 найбільших молочних компаній світу в 2025 році зріс на 5,4% і досяг позначки у $267 млрд.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.