Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.
Для цих товарів із початком IV кварталу відкрився останній квартальний обсяг 2026 року, і за основними квотами він був майже повністю розподілений між заявниками, повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
За квотою на свіже м'ясо птиці у жовтневому розподілі було доступно 23,34 тис. т, а заявки імпортерів ЄС становили 28,33 тис. т. У результаті розподілено практично весь доступний обсяг — 23,34 тис. т. Таким чином, сукупно через імпортні ліцензії вже розподілено практично 93,35 тис. т, або 100% річної квоти.
«Ще більш виражений попит спостерігається за яйцями. За квотою на яйця та яйцепродукти на доступні близько 2,26 тис. т було подано заявок на 14,3 тис. т, а за яйцями у шкаралупі — 12,66 тис. т заявок за доступного обсягу близько 2,27 тис. т. Після жовтневого розподілу за обома позиціями 100% річного обсягу квоти вже розподілено через ліцензії», — додають аналітики.
За окремою квотою на заморожене м’ясо птиці ситуація залишається іншою. У жовтні розподілено ще близько 1,24 тис. т, однак сукупний розподілений обсяг становить лише 4,97 тис. т, або 18,7% річної квоти. Відповідно, понад 21,6 тис. т річного обсягу залишається нерозподіленим.
Водночас за квотами на яловичину та двома квотами на свинину заявки відсутні — станом на початок жовтня їхній річний обсяг залишається нерозподіленим, додають в УКАБ.
Помітно зріс розподіл квот за молочною продукцією. Найвищий рівень має знежирене молоко та вершки у порошку: у новому етапі розподілено ще 2,23 тис. т, а сукупний показник зріс до 10,80 тис. т, або 70,2% річної квоти.
За молоком та згущеним молоком додатково розподілено 0,81 тис. т, у результаті чого накопичений обсяг становить 4,86 тис. т, або 32,4% річної квоти. За вершковим маслом та іншими молочними жирами суттєвих змін не відбулося — розподілено близько 1,12 тис. т, або 16,1%.
Серед зернових після активного вересневого розподілу квоти на ячмінь нових заявок у жовтневому раунді не було. Сукупно розподілено 122,73 тис. т, або 27,3% річної квоти.
За кукурудзою активність залишається мінімальною: у жовтневому раунді розподілено лише 42 т, а з початку року — близько 6,72 тис. т із річної квоти 1 млн т, або 0,7%. Однак ця культура може вільно експортуватись поза квотою, що й відбувається.
Річна квота на пшеницю була повністю розподілена раніше.
За борошном із зернових культур у новому раунді додатково розподілено близько 1,50 тис. т, тому сукупний показник зріс до 10,78 тис. т, або 35,9% річного обсягу.
У режимі First Come – First Serve протягом вересня використання тарифних квот продовжило зростати. Станом на 1 жовтня повністю вичерпані квоти на яблучний сік та неденатурований етиловий спирт, а квота на цукрову кукурудзу використана вже на 99,7%, тобто фактично також наблизилася до повного вичерпання. Високий рівень використання зберігається за сирим буряковим цукром — 90,3% річного обсягу, натуральним медом — 87,1%, консервованими або переробленими томатами — 78,5%, а також крохмалями — 65,3%.
Упродовж вересня найбільш помітно скорочувалися доступні залишки квот саме за товарами, які вже мали високий рівень використання. Так, частка використаної квоти на етиловий спирт зросла з 77,7% до 100%, на цукрову кукурудзу — з 75,3% до 99,7%, на натуральний мед — з 69,3% до 87,1%, на сирий буряковий цукор — з 79,4% до 90,3%. Також продовжувалося активне використання квоти на томатну продукцію, де показник збільшився з 69,8% до 78,5%.
«Таким чином, станом на початок жовтня за низкою найбільш затребуваних агропродовольчих товарів доступний безмитний обсяг постачання до ЄС уже вичерпаний або залишається мінімальним. Це насамперед стосується яблучного соку, етилового спирту та цукрової кукурудзи, а за цукром, медом і томатною продукцією за поточних темпів використання квоти також поступово наближаються до своєї межі», — резюмують в УКАБ.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Аграрії виступають за те, щоб вступ України до Євросоюзу був передбачуваним, прозорим й економічно стабільним, проте дедалі більше непокояться через надмірно протекціоністський підхід до інтеграції українського сільського господарства.

Євроінтеграція України здатна посилити продовольчу самодостатність ЄС, однак інтеграція українського агросектору вимагатиме гармонізації виробничих стандартів і тривалого перехідного періоду.

Україна не може погодитися на модель членства в Євросоюзі, яка б назавжди обмежувала продаж певних харчових продуктів на територію блоку.

Українські аграрії станом на 5 жовтня 2026 року зібрали 11,95 млн га основних сільськогосподарських культур, або 60,6% прогнозованих площ.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3,04 млн т агропродукції, що на 41,5% більше, ніж у серпні.

Єврокомісія (ЄК) пропонує обмежити для України доступ до європейського аграрного ринку та фонду сільськогосподарських субсидій обсягом €55 млрд після вступу до ЄС.

Україна та Європейська комісія обговорили зміну механізму адміністрування тарифних квот для молочної продукції та борошна, а також розширення можливостей експорту українського біоетанолу до ЄС.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) закликає перейти від перегляду окремих тарифних квот до системної інтеграції українського молочного сектору до єдиного ринку Євросоюзу.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.