Джерело фото: The New York Times
У віці 84 років пішов із життя Діксон Деспом'є — науковець, який виступав за вирощування сільськогосподарських культур у хмарочосах для подолання наслідків зміни клімату та забезпечення продовольством більшої кількості людей.
Про це повідомляє The New York Times.
Відмічається, що мікробіолог і професор Колумбійського університету Діксон Деспом'є запропонував концепцію вертикального землеробства — вирощування сільськогосподарських культур у багатоповерхових будівлях.
Попри 38-річну наукову кар'єру в галузі паразитарних захворювань, найбільший вплив Деспом'є здійснив через свою інноваційну ідею міського фермерства, яка поступово перетворилася з теоретичної концепції на реальність.
У 2001 році студенти професора Деспом'є розробили концепцію 30-поверхового комплексу, здатного прогодувати 50 000 людей. На верхніх поверхах передбачалося вирощування понад 100 видів фруктів і овочів, нижче розміщувалися б кури, а риба споживала б рослинні відходи.
Технологія швидко привернула увагу інвесторів. Вертикальні ферми почали з’являтися в найбільших мегаполісах світу — від Нью-Йорка до Дубая. До 2022 року в США їхня кількість перевищила 2000, а великі роздрібні мережі, зокрема Walmart, почали співпрацювати з цими фермами.
Особливістю вертикального землеробства стало заміщення ґрунту спеціальними системами поливу, які розпилювали воду безпосередньо на коріння рослин. Штучне освітлення забезпечували світлодіодні лампи, що дозволяло повністю контролювати умови вирощування.
Попри стрімкий розвиток, вертикальне землеробство зіткнулося з труднощами. Високі енергетичні витрати та дедалі більші відсоткові ставки змусили закритися велику кількість підприємств. Зокрема, збанкрутували AeroFarms у Нью-Йорку та Plenty у Каліфорнії.
Критики ставлять під сумнів екологічну ефективність цього методу, запитуючи: чи справді він сприяє скороченню викидів CO₂ порівняно з традиційним сільським господарством, яке існує вже понад 12 000 років?
Водночас прихильники вважають, що нинішні труднощі є лише тимчасовим етапом адаптації, й галузь продовжить розвиватися, вдосконалюючи технології та економічні моделі.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Гідропонна ферма Green Clover на Хмельниччині сьогодні вирощує до 40 кг базиліку на тиждень. За наявності великого покупця підприємство готове розширити виробництво до 200 кг на тиждень.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

У Європі можуть з’явитися супермінікавуни, призначені для споживання однією людиною. Нові сорти, які кілька років проходили випробування, планують вивести на ринок у 2027 році.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Житомирська міська рада передала оранжерею з балансу КП «Зеленбуд» до КУ «Агенція розвитку міста» для запуску одного з перших практичних етапів AgriTech Innovation Lab.