Вертикальна ферма у бомбосховищі: як українці розвивають нові напрями бізнесу під час війни
Вертикальне фермерство в Україні: наскільки прибутковий цей бізнес
17 листопада 2023, 05:45 9497
Третина витрат під час вирощування зелені на вертикальних фермах йде на електроенергію та воду. Саме над зменшенням цього основного сектору операційних витрат потрібно працювати виробникам, щоб досягти максимальної ефективності та прибутковості.
Про ключові переваги вертикального фермерства та секрети бізнесу розповів засновник та CEO компанії ТОВ «ГРІН ФЬЮЧЕР ІНЖИНІРИНГ» Віктор Шулешко на вебінарі, організованому Центром розвитку фермерства «Врожай перемоги».
Сьогодні Віктор Шулешко має свою вертикальну ферму, яку зміг адаптувати до умов війни, і нині вона ефективно працює у бомбосховищі міста Дніпро.
Переваги вертикальних ферм
Вертикальна ферма — це високоавтоматизований агропромисловий комплекс із контрольованим середовищем, який може бути встановлений як у теплиці, так і в будівлях.
Автоматизований процес вирощування — це системи поливу, керування освітленням, внесенням поживних розчинів, мікрокліматом. Це дає максимальну можливість керувати всіма процесами одночасно, підлаштовуючи ті чи інші параметри для максимальної ефективності.
Збільшення врожайності від 30%. Завдяки можливості керування мікрокліматом і системою освітлення є змога збільшувати врожайність якраз саме за рахунок технологічності процесу.
Зменшення споживання води до 90%. Ця технологія дозволяє зменшувати споживання води за рахунок рециркуляції та витрачання потрібної кількості, тобто скільки необхідно рослинам для нормальної життєдіяльності та розвитку.
Можливість розміщення в різних приміщеннях, зокрема підвальних.
Вирощування свіжої зелені протягом усього року.
Екологічно чистий продукт. Контрольоване середовище та замкнута система вирощування дозволяє не використовувати ЗЗР.
Вибір культури та технології вирощування
За словами Віктора Шулешка, основне, що можна вирощувати у вертикальних фермах, — це зелень, пряні трави, салати. Звісно, можна вирощувати томати і огірки, але це потребує великих затрат, тож такі ферми зараз лише на етапі випробування.
Загалом існують декілька методів вирощування рослин у таких фермах.
Віктор Шулешко, засновник та CEO компанії ТОВ «ГРІН ФЬЮЧЕР ІНЖИНІРИНГ»
Два методи застосовуються масово і мають максимально економічний ефект. Перше — аеропоніка, коли коріння рослин підтримується у повітрі, і живильний розчин розпилюється на коріння за допомогою туману або триструменевого поливу. Друге — гідропоніка — вирощування рослин у водному середовищі без ґрунту. Найпростіший метод гідропоніки — пасивні системи, тобто коли коріння просто знаходиться у воді ізольовано. Це може бути горщик або стаканчик із водою. Переваги — простота та відсутність обладнання. Недоліки — низький рівень кисню у розчині.
Найбільш розповсюджена система вирощування методом гідропоніки — крапельний полив. Серед його переваг — простота складання, доступність, масштабування. Але такі системи важкувато обслуговувати саме на вертикальних фермах.
Приплив-відплив. Тут головна перевага у хорошому газообміні: вода рухається, кисень розчиняється у воді, і коренева система рослини потрапляє у середовище з дуже великою кількістю повітря. Недоліки — великий об’єм води, такі системи складно масштабувати.
Поверхневий шар має свої переваги — малий об’єм води, гарна аерація — насичення киснем поживного розчину. Недоліки знову ж таки з мобільністю.
Глибоководна культура — це коли стаціонарно живильний розчин знаходиться на одному рівні й час від часу змінюється системою переливу, рослина росте у водному середовищі. Ця технологія у великому форматі представлена гідропонними басейнами. Переваги такого методу: оптимальні умови для кореневої системи і постійний доступ до води, кисню та поживних речовин. Недоліки — висока початкова вартість. Наповнити та створити такі басейни досить дорого.
Під час вибору субстрату для системи гідропоніки Віктор Шулешко радить зупинитися на мінеральній ваті: «Спеціальна агровата має гарну структуру, у ній добре розвивається коріння, доступ до кисню теж дуже хороший. Ми вибрали систему вирощування на мінеральній ваті, оскільки вона чистіша, і мені подобається більше. Хоча розвиток рослин у другій системі більш цікавий, але бруднуватий».
Фінансова модель вирощування
Серед операційних витрат на вирощування найбільшу частку — 31% — займають електроенергія та вода. На думку Віктора Шулешка, цю технологію потрібно розвивати і досліджувати саме в сегменті витрат на електроенергію та воду.
Віктор Шулешко, засновник та CEO компанії ТОВ «ГРІН ФЬЮЧЕР ІНЖИНІРИНГ»
Чим менші будуть витрати на такі складові виробництва як електроенергія та вода, тим більше можна заробити. Саме технологія вирощування сприяє тому, що цей фактор можна зменшити. Структура витрат виглядає наступним чином: оренда — 7%, паковання для продукції — 13%, насіння, стаканчики, мінвата та добриво — 21%. Це все розхідний матеріал для вирощування. Заробітна плата робочого персоналу — 19%, витрати на розсадне відділення — 9%.
На власному прикладі вертикальної ферми він підрахував вартість вирощування у таких фермах:
- операційні витрати на обслуговування 1 кв. м — 700+ грн;
- ефективність вирощування за місяць — 2,5-7 кг;
- кількість рослин на 1 кв. м (салати) — 20-30 шт.;
- кількість рослин на 1 кв. м (пряні трави) — 60-100 шт.;
- собівартість горщика салату — 28 грн;
- собівартість горщика пряних трав — 7,3 грн;
- собівартість 1 кг салату — 180 грн;
- собівартість 1 кг пряних трав — 250 грн.
«Це дані з моєї ферми за оптимального освітлення, живлення, температури та вологості. Найголовніше — освітлення, його в мене навіть більше, ніж рекомендують. Таким чином, зваживши всі ці дані та зробивши правильну систему вертикальної гідропоніки, можна вже спочатку порахувати — вигідна вона чи ні», — говорить Віктор Шулешко.
І додає, що система продажів на кілограми у вертикальному фермерстві не працює. Окупність цих систем складає від 7 років.
Віктор Шулешко, засновник та CEO компанії ТОВ «ГРІН ФЬЮЧЕР ІНЖИНІРИНГ»
За умови зберігання зрізаної продукції маємо дорожче паковання. Свій базилік ми поставляємо у неперфорованому пакетику. Руколу теж постачаємо в стаканчику. У нас був експеримент: ми поставили 800 стаканчиків руколи у 8 магазинів «Сільпо» — продали за 2 дні. Тому раджу будувати фінансову модель вирощування в системах вертикальної гідропоніки за умови формату продажів у стаканчику. Адже тут ми маємо свій сегмент вирощування і свого клієнта. І, як свідчить практика, за майже рік продажу в такому форматі він росте, і ми збільшили продажі.
За його словами, починали з одного стелажу, а зараз дійшли до 120 кв. м, це майже 12 тис. рослин, які продаються на постійній основі. За рік ферма виросла майже у 12 разів за продажами.
Як і за рахунок чого збільшити продажі?
Для розширення ринку збуту потрібне збільшення споживання зелені українцями. Наразі норма МОЗ споживання свіжої зелені в Україні складає 4,9 кг на людину на рік, але фактично споживається 1 кг.
Для порівняння з іншими країнами: Франція — 9 кг, Англія — 8,7 кг, Іспанія — 10,5 кг, Нідерланди — 6,4 кг.
«У нас споживання у 5 разів менше за норму. А саме вертикальні ферми — це системи вирощування якісної продукції, які сприятимуть зростанню ринку технологій та ринку продажів. Це основний етап розвитку вертикальних ферм в Україні, щоб хоча б мінімально ми наздогнали європейські країни за рівнем споживання», — запевняє Віктор Шулешко.
Інвесторам, людям з агросектору, які хочуть заходити на ринок вертикальних ферм, експерт радить спочатку задуматися над нормою споживання, більше розповідати людям про користь вживання екологічно чистої зелені, вирощеної саме в Україні. Для малого фермерства радить починати з площі 100 кв. м, щоб там був залучений один працівник, який реально справиться з цією роботою. Вихід продукції в такому разі буде 9600 стаканчиків.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua
