Зміна клімату відкриває нові горизонти для сільського господарства у північних регіонах Європи. Те, що ще нещодавно здавалося неможливим, сьогодні стає реальністю: вирощування вівса в умовах Арктики.
Дослідники з п’яти країн Півночі у межах міжнародного проєкту OatFrontiers тестують 400 сортів, щоб адаптувати овес до арктичних умов. Мета — визначити, які з них найкраще пристосовані до нових кліматичних умов Півночі, повідомляє EuroNews.
«Ми хочемо побачити, як овес реагує на екстремальне середовище: холод, сніг, вітер, дощ і посуху. Наше завдання — адаптувати його до цієї нової кліматичної межі», — пояснює керівник OatFrontiers в Ісландії Граннар Смарі Гільмарссон.
Ідея проєкту народилася в Ісландському аграрному університеті. Дослідниця Хельга Рун Йоганнесдоттір аналізує врожайність і властивості насіння в лабораторії: «Овес — дуже витривала культура. Навіть у бідних умовах він здатен забезпечити чудові результати», — зазначає вона.
Практичний бік дослідження підтверджує фермер Ерн Карлссон із півдня Ісландії. Він вирощує овес для споживання людиною — без використання хімічних засобів захисту.
«Щоб овес добре зростав, потрібно щонайменше 110 днів із температурою понад 10°C. Урожайність нижча, ніж у тепліших країнах, проте продукція екологічно чиста. Ми вже працюємо зі шведським сортом, але в майбутньому очікуємо ще кращі — це головна мета проєкту», — розповідає Ерн Карлссон.
Бюджет ініціативи становить 1,6 млн євро, з яких 60% фінансує Європейська політика згуртованості, решту — приватні та державні партнери. У проєкті беруть участь 10 організацій із п’яти країн.
Дослідники прагнуть визначити, чи можна створити універсальний сорт, який підходитиме для всієї Півночі, чи кожен регіон потребує свого.
Підсумкові результати OatFrontiers планують оприлюднити до кінця 2026 року.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Cудноплавство Панамським каналом обмежать через зниження рівня води спричинене Ель-Ніньйо.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Чернігівський кластер Agricom Group розпочав збір урожаю.

Україна та держави Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) — Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія — уклали модернізовану угоду про вільну торгівлю (УВТ).
