Фінансові показники українського агровиробництва (КВЕД 01) за підсумками 2025 року демонструють суттєве номінальне зростання.
Про це повідомляє Центр досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Київської школи економіки у Telegram.
Фахівці зазначають, що аналіз показників макроекономічної статистики вказує на глибокий структурний розрив між номінальними фінансовими результатами підприємств і динамікою реальної доданої вартості, що генерується в секторі.
Так, фінансовий результат до оподаткування вибірки з понад 35 тис. агрокомпаній досяг 223 млрд грн, збільшившись на 38,5 млрд грн (+21% рік до року).
«Показовою є динаміка прибутків серед лідерів галузі — десять найбільших компаній, що входять до груп МХП, Kernel та Goodvalley, наростили прибуток до оподаткування на 40%, досягнувши 16 млрд грн. Така розбіжність у темпах зростання може свідчити про вищу адаптивність компаній з орбіт великих холдингів до логістичних обмежень та їхню здатність ефективніше управляти операційними витратами завдяки ефекту масштабу», — пояснюють аналітики.
Водночас зафіксовано історичний максимум сплати прямих податків (мінімальне податкове зобовʼязання, податок на прибуток, єдиний та земельний податки). Агровиробники перерахували до бюджетів 13,3 млрд грн, що на 34,6% перевищує показник попереднього року. Таким чином, пряме податкове навантаження в агросекторі становить близько 6%.
«У 2025 році номінальна валова додана вартість (ВДВ) агросектору зросла на 21% у фактичних цінах порівняно з попереднім роком, що корелює з динамікою загального фінансового результату до оподаткування. Водночас у постійних цінах 2021 року ВДВ галузі демонструє скорочення на 6,2% р/р. Ця розбіжність між номінальними та реальними показниками вказує на те, що позитивна фінансова динаміка у 2025 році повністю сформована за рахунок цінового фактора», — резюмували експерти.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Ціни на сало у вересні зростали другий місяць поспіль.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Kernel («Кернел») у 2026 фінансовому році отримав $4,4 млрд виручки, що на 7% більше порівняно з минулим роком.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні − серпні 2026 року зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – липні показник знизився на 17,2%).

Державна служба статистики оприлюднила дані щодо виробництва основних сільгоспкультур в Україні станом на 1 вересня 2025 року.

Ціни на сало після кількох місяців зниження відновили зростання у серпні.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.