Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.
Таку думку висловив засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Олег Нів'євський.
Він зазначив, що українські аграрії заявляють про необхідність збільшення перехідного періоду до 10 років для досягнення відповідності європейським вимогам до виробництва, збуту, безпечності харчових продуктів, фітосанітарії та довкілля. На це потрібні додаткові інвестиції й час.
Олег Нів'євський вважає, що у цій дискусії потрібно зважувати і за, і проти.
«Перше — це те, що за наявними даними додаткові витрати для аграріїв становитимуть приблизно 10% їхніх теперішніх виробничих витрат — менше в рослинництві і трішки більше в тваринництві. В принципі, не такі вже і великі інвестиції. Перехідний період дає можливість відкласти або розмазати ці витрати на адаптацію в часі. Проте це може також відкласти частину вигод від інтеграції до єдиного ринку ЄС із під 450 млн споживачів — великого ринку для українського агропродовольчого сектору», — пояснив експерт.
І наголосив: що довший перехідний період, то довший час обмеженого доступу до спільного ринку ЄС.
«Якщо сектор отримує відтермінування запровадження стандартів ЄС, необхідних для продажу його продукції в ЄС, це означатиме й обмеження її обігу на ринку ЄС на цей час. Тобто більше часу на адаптацію може мати цілком конкретну ціну у вигляді втрачених продажів і доходів. Нові члени ЄС це проходили, і про це потрібно пам'ятати», — додав Олег Нів'євський.
На його думку, перехідний період буде більше агросектору та країні в пасив, ніж в актив.
«Натомість об'єднанням потрібно більше працювати і вимагати адекатного вибору з меню інструментів передвступної допомоги від ЄС, а головне — над створенням сприятливого бізнес-клімату всередині країни (навіть за таких складних умов, як у нас) і над адекватним меню власних програм підтримки», — резюмував фахівець.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) пропонує запровадити 10-річний перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС, відлік якого розпочинатиметься з моменту вступу України до об'єднання.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) прогнозує, що загальне виробництво картоплі у країнах-членах об'єднання (Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди) становитиме 20,695 млн т, що на 25,4% менше, ніж торік.

Французькі фермери зіткнуться з посиленням конкуренції та отримуватимуть меншу частку аграрного бюджету Євросоюзу в разі вступу України до блоку.

Уряд ухвалив фінальний пакет підзаконних актів, необхідних для запуску Виплатної агенції та створення системи її координації, моніторингу й незалежного аудиту відповідно до стандартів ЄС.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Україна поінформувала Світову організацію торгівлі (СОТ) про низку важливих проєктів нормативних актів у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.