Сімейна екоферма «Перепілочка» з Полтавщини відмовилася від концентрації виробництва в одному місці та почала будувати мережу партнерських ферм по Україні.
Про це AgroPortal.ua під час прямого ефіру в Instagram розповіла власниця Маргарита Козаченко.
На її переконання, період окупності цього бізнесу залежить від кількості: що більше поголів’я, то швидше бізнес може вийти на самоокупність. За поголів’я до 10 тис. можлива окупність у межах п’яти років. Це за умови, якщо весь процес максимально автономний. Водночас ці розрахунки не враховують реалії сьогодення — генератори часто працюють цілодобово, що потребує значних витрат на паливо.
«Також постійно зростає вартість кормів, обладнання та інших ресурсів. Тому я дотримуюся принципу: що більший обсяг виробництва, то ширше коло споживачів, яких можна охопити. Масштаб дозволяє зробити продукт більш помітним і стабільним у збуті. Саме тому з осені цього року я перейшла на партнерський формат роботи, зробивши акцент на переробку», — зазначає фермерка.
Зараз Маргарита Козаченко співпрацює з перепелиними господарствами, які вирощують птицю для неї, але інкубацію яєць вона проводить самостійно.
«Загальне поголів’я становить близько 15 тис., але воно розподілене між різними локаціями. Основний ринок збуту — Київ, тому маю ферму на Київщині, також працюємо в Полтавській області, надалі планую розширюватися на захід України», — додає підприємиця.
Маргарита зазначає, що інвестиції у відбудову нових приміщень потребують значно більших витрат, тоді як партнерська модель дозволяє масштабувати виробництво швидше і водночас підтримувати невеликі господарства, які вирощують птицю для неї.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Історик, військовий з Харківщини Віктор Єсіпов ще за студентських років шукав оригінальні смаки пива та мріяв про власну броварню, яка відрізнятиметься від звичних пивоварень автентичністю. Порівнюючи пінне з масмаркету та пивних пабів, зрозумів, що хоче спробувати варити напій за власними рецептами, але задум вдалося втілити не одразу.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Уряд включив до Реєстру індустріальних парків «Бессарабський АгроТех Парк» в Одеській області та «Хорватський Гостинець» у Львівській області.

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Нові правила щодо благополуччя тварин, гармонізовані з європейським законодавством, разом із новим законом про ветеринарну медицину вже набрали чинності в Україні. На адаптацію до цих вимог господарствам було відведено шість років. Водночас саме впровадження стандартів благополуччя у птахівництві потребує найбільших інвестицій порівняно з іншими галузями тваринництва.

Сімейна екоферма «Перепілочка» на Полтавщині активно розвиває напрям глибокої переробки — з некондиційних яєць та м’яса виготовляють напівфабрикати.