Аграріям важливо завжди мати чіткий план і на початку сезону радикально не змінювати сівозміну, виділяючи під ризикові культури не більше 10% земельного банку.
Такої стратегії дотримується власник фермерського господарства «Флора А.А.» Андрій Капріца.
«Ні самостійно, ні клієнтам у межах нашої співпраці з ТОВ «АгроКомпанія» не раджу різко змінювати сівозміну. Ми навіть у перший рік війни не дуже змінювали сівозміну, хоча ніхто не розумів, куди буде рухатися ринок. Варто розуміти, що агрономічних аспектів сівозміни і розподілення ризиків загалом ніхто не відміняв», — зазначає аграрій.
Андрій Капріца не рекомендує піддаватися разовим сплескам на ринку, «кидатись» у сою, оскільки вона цього року була в ціні, але на наступний — може все змінитися.
«Виділяти половину площ під таку ризиковану культуру як цукровий буряк теж не рекомендую. Ми сіяли цукровий буряк на 10% від наявних площ у господарстві. Якщо аграрій хоче посіяти якусь іншу культуру, то потрібно під неї виділити рівно стільки землі, скільки не шкода буде пожертвувати, і що не завдасть значної фінансової шкоди господарству. Тобто я виділяв під ризикові культури 10%», — ділиться досвідом Андрій Капріца.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Зрошення сьогодні — обов’язкова передумова отримання високих урожаїв плодових культур. Саме тому так важливо знати показники води, яка використовується для цих цілей.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.

На правобережній Херсонщині триває посівна кампанія, яка відбувається в умовах дефіциту опадів, кадрового голоду та безпекових ризиків.

Фермерське господарство «Флора A.A.» намагається не змінювати сівозміну: сіють соняшник і кукурудзу навесні, з осені — озимі ріпак і пшеницю. Цукрові буряки раніше були однією з основних культур у господарстві, сьогодні від неї відмовилися, оскільки не отримують бажаних результатів.

Досвідчені фермери «пускають» на свої поля інноваційні продукти не раніше, ніж після трьох років випробувань на дослідних ділянках. Саме стільки часу їм потрібно, щоб зрозуміти — чи справді працює технологія і чи забезпечує вона додаткову врожайність, а, відповідно, чи можна отримати додатковий прибуток.

Зростання попиту і ціни стимулює аграріїв повертатися до кукурудзи, темпи сівби дуже високі. Станом на 24 травня в Україні вже посіяно 3 809,4 тис. га кукурудзи.