В ІМК оранка лишилася на 35% земель
Чи можливо вижити з оранкою? Який обробіток обирають українські аграрії
10 вересня 2025, 05:58 451
Українські агровиробники продовжують курс на зміну способу обробітку ґрунту, відмовляючись від оранки на користь мінімального обробітку та глибокого розпушування.
Так, у компанії «ТАС Агро» ще торік висловили готовність повністю відмовитися від такого агроприйому як оранка. Замість цього використовуватимуть глибоке розпушування, а в південних регіонах планують працювати з мінімальним обробітком і Strip-till. Зазначають, що завдяки відмові від оранки компанія скорочує витрати на техніку та пальне, оптимізує чисельність персоналу, знизить норми використання добрив, поліпшить структуру ґрунту й підвищить родючість.
Вижити з оранкою практично неможливо, додають у фермерському господарстві «Еліт», що на Одещині. Щоб зберегти дефіцитну вологу, тут зовсім відмовилися від оранки і перейшли на Verty-till.
Григорій Тулба, власник ФГ «Еліт»
Ті, хто залишився на класичних технологіях, соняшник узагалі не збирають, бо він висох. Більш сучасні вологоощадні технології дають змогу зібрати від 7 до максимум 13-15 ц/га залежно від опадів
У Групі компаній «Агро-Регіон» наразі оранка залишилася на 20% площ: на глинистих ґрунтах і полях, де вирощують ріпак. Головний агроном Юрій Лисак розповідає, що він не прибічник оранки. Тож прийшовши працювати в компанію, де на 100% земель була оранка, почав зменшувати інтенсивність обробітку ґрунту та замінювати оранку на розпушування. Це потребувало, відповідно, й заміни техніки. Переоснащення почали в 2016 році: придбали трактори потужністю 500 +к.с. і до них уже стали купувати широкозахватні агрегати.
«У 2016-2017 роках купили 12-метрові дискові лущильники Horsch Joker RT і культиватори Tiger, а також глибокорозпушувачі від Maschio Gaspardo. Змін зазнала не лише ґрунтообробна, але й посівна техніка — у 2017 році компанія придбала першу універсальну сівалку точного висіву Maestro. На сьогодні у ГК «Агро-Регіон» усі сівалки точного висіву, але модель Maestro залишається основною в усіх кластерах», — додає Юрій Лисак.
У найближчих планах компанії придбання посівної техніки для технології No-till. Загалом, на думку головного агронома, техпарк в ідеальних умовах потрібно оновлювати кожні 5-7 років, але під час війни не завжди за планом це вдається.
Юрій Лисак, головний агроном Агро-Регіон
Зараз випробовуємо нульовий посів під ріпак, ще не закрили питання, експериментуємо і навчаємося. Потрібно мати не лише технічні рішення, а ще й розуміння технології, як працювати з «нулем». І найважливіший фактор – якісний посів починається зі збирання попереднього врожаю. Для цього потрібно мати комбайн, який робить якісне подрібнення та розподілення решток по всій ширині захвату жниварки, що дозволить правильно управляти рештками.
Він додає, що за один рік неможливо перейти на нульовий обробіток. Це непростий шлях, і через те, що технологію потрібно відшліфовувати індивідуально під кожне господарство, повний перехід може зайняти до п’яти років.
В іншому агрохолдингу — ІМК — під оранкою лишилося близько 35%. Директор з виробництва Олександр Гірман, цитуючи одного з американських консультантів, зазначає: «Ніщо не працює скрізь і будь-що десь таки працює». За його словами, усі культури можна вирощувати без оранки, потрібно лише підібрати правильну сівозміну до ґрунтово-кліматичних умов та відповідну техніку.
Олександр Гірман, директор з виробництва ІМК
Хтось відмовився/відмовляється, хтось зменшив/зменшує частку традиційного обробітку ґрунту, хтось не мислить свого аграрного життя без плуга. Я думаю, що час розставить усе на місця. Якщо надалі скрізь оранка виявиться менш ефективною за інші системи обробітку, то аграрії самі від неї відмовляться.
На запитання, чи дійсно, якщо не орати, збільшується кількість шкідників, бурʼянів і падалиці, Олександр Гірман відповідає, що за оранки загортається насіння бурʼянів, культурних рослин і пожнивні рештки, на яких знаходяться патогени та зимують шкідники. Але за правильно підібраної науково обґрунтованої системи захисту рослин можна контролювати і бурʼяни, і падалицю, і хвороби, і шкідників.
У системах без оранки зазвичай спостерігається збільшення кількості шкідників і бур’янів, підтверджує директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник. «Щодо падалиці — тут усе залежить від того, яка саме культура є падалицею та наскільки вона є проблемною. Якщо її можна ефективно контролювати гербіцидами в наступній культурі, то особливих труднощів не виникає. Але якщо сівозміна коротка, й падалиця з попередника стає конкурентом для наступної культури, тоді це може перетворитися на серйозну проблему», — каже він.
У Групі АГРОТРЕЙД немає жорсткого дотримання якоїсь однієї технології — тут використовують і розпушування, і оранку. Остання застосовується переважно під кукурудзу, соняшник, сою та ріпак. З досвіду попередніх років зазначають, що врожайність на оранці вища, ніж за будь-яких інших підходів до обробітку ґрунту.
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД
Звичайно, є дискусійні моменти. Оранка має екологічні та біологічні наслідки, і не завжди вони позитивні. З погляду збереження вологи це технологія програшна, адже після оранки волога втрачається. Саме тому в регіонах, де посуха є серйозним обмежувальним фактором, ми комбінуємо підходи. Водночас у наших умовах ми бачимо, що економічно оранка себе виправдовує.
За його словами, оранка дає добрий результат там, де з вологою немає проблем, адже вона ефективна та прибуткова. Водночас загальна тенденція сучасного землеробства все ж рухається в напрямку безоранкових технологій.
Зі свого боку власник фермерського господарства «Аллазаров», що на Київщині, Юрій Аллазаров не розглядає відмову від оранки, адже вирощує кукурудзу практично як монокультуру. Зараз вона займає 80% у структурі посівних площ, тобто 800 га.
Аграрій певний час експериментував із No-till, пробував працювати за цією технологією на невеликих площах, але економічні результати та врожайність не переконали його повністю відмовитися від оранки. Каже, що в підсумку отримує такі ж самі результати, як і фермери по сусідству, які працюють за технологією нульового обробітку. Тож Юрію Аллазарову немає потреби інвестувати в оновлення техніки для впровадження No-till на 1 тис. га. До того ж під час вирощування кукурудзи по кукурудзі за відсутності глибокої оранки збільшується кількість шкідників і падалиці.
Підхід до вибору технології обробітку насамперед залежить від механічного та гранулометричного складу ґрунтів і середньостатистичної кількості опадів, переконаний власник ФГ «Флора А.А.», що на Вінниччині, Андрій Капріца.
Андрій Капріца, власник ФГ «Флора А.А.»
Ґрунти, на яких господарює наше підприємство, є механічно важкими, в цьому їхня особливість, тому ми застосовуємо різні підходи до обробітку. Саме поєднання різних систем і є секретом успіху. До прикладу, Mini-till у вигляді дискування на глибину до 7 см використовуємо перед посівом пшениці після соняшнику. Глибоке розпушування робимо після пшениці або соняшнику, якщо йде наступною кукурудза, але обов’язково визначаємо глибину за допомогою пенетрометра.
Андрій Капріца додає, що і без оранки на ґрунтах господарства не обійтися. Завжди сіяли під оранку ріпак, але нинішній рік став винятком, тому будуть переглядати ці підходи.
«Окрім цього, якщо ми маємо нові поля, які лише вводимо в обробіток, зазвичай вони в занедбаному стані, тому вирівнюємо їх оранкою. За один рік можна вирівняти і далі працювати за тією технологією, яка потрібна», — зазначає аграрій.
Андрій Капріца ділиться досвідом, що в господарстві пробували технологію Strip-till, але для наявних ґрунтів це більш ситуативна історія, ніж на постійній основі.
«Щоб отримати гарний результат, потрібно, щоб зійшлися усі фактори, включно з погодою та вологістю. А це не завжди можливо. Також ми пробували прямий посів, і результат не сподобався, адже не досягли правильної структури ґрунту. Але я роблю висновки суто по нашому господарству, адже різні кліматичні зони, регіони та ґрунти можуть показувати зовсім різні результати», — резюмує власник господарства.
Алла Стрижеус, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
