Джерело фото: Суспільне Херсон
У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.
Запустили поливні установки у фермерському господарстві у вересні 2023 року, коли було відновлене подавання води від Інгулецької зрошувальної мережі, пише «Суспільне».
«З водою проблем немає, із запчастинами теж немає проблем. Площі поливні — десь 300 га ріпаку, 150 га пшениці, 200 га кукурудзи. Цього року буде десь 300 га соняшнику, 20 га баштанних культур, 20 га картоплі», — розповідає Максим Максимов.
Фермер каже, що через жорсткість води зараз деякі культури не висівають, наприклад, сою. Тому вирощують тільки ті, які можуть використовувати цю воду.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Україна та Єгипет домовилися започаткувати окремий напрям співпраці у сфері зрошення, що передбачає обмін досвідом і підготовку спільних проєктів.

У ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині повністю відмовилися від вирощування сої після двох років експериментів із культурою. Навіть за врожайності 2,3–2,7 т/га її вирощування не забезпечувало прибутку.

Організація водокористувачів «Головківка» отримала у власність Головківську зрошувальну систему.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Господарство може мати сучасні дощувальні машини та достатнє джерело води. Але собівартість зрошення значною мірою залежить від того, що відбувається до гідранта: у якому стані насосна станція, скільки електроенергії вона споживає та хто приймає рішення щодо модернізації інфраструктури.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) 31 жовтня припиниться подання заявок на отримання фінансової допомоги за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

Херсонська обласна військова адміністрація спільно з Кабінетом Міністрів України розробляє програму відшкодування транспортних витрат агровиробникам, які змушені вивозити врожай до інших областей через знищення зерносховищ у регіоні.

У Вільнянському міжрайонному управлінні водного господарства підбили підсумки поливного сезону 2026 року. За цей час насосні станції перекачали понад 2 млн м³ води, а площа зрошуваних земель сягнула майже 1,8 тис. га.

В Україні реалізують проєкт RIVERS, який передбачає комплексне відновлення водогосподарської інфраструктури Нижнього Дунаю, зокрема розчищення водосховищ Катлабух і Китай, відновлення Кілійського та Кислицького рукавів, модернізацію шлюзів, каналів, насосних станцій та зрошувальних систем.