Екоферму «Райський куточок» заснував місцевий житель Василь Шимон. «Після народження четвертого сина у дружини виявили малокрів’я. Де ми тільки не були, до яких тільки лікарів не звертались, але нічого не допомагало. Хтось порадив почати вживати буйволине молоко. Дружина спробувала пити, і ми побачили результат! Ось тоді я зрозумів, чим буду займатися далі», — розповідає Василь.

На початку ХХ століття буйвола можна було зустріти в господі кожного закарпатця, але у 30-х роках, за вказівкою комуністичної влади, їх почали знищувати, адже це тварини, які не пристосовувалися до умов новостворених колгоспів.
Згодом буйволів знову завезли до України, але прижилися вони лише на Закарпатті. Через це й дістали назву «Карпатські буйволи».
Карпатський буйвіл менш вибагливий до раціону кормів, ніж будь-яка молочна порода корів. Його задовольняє проста, багата на клітковину їжа. Але основа їхнього раціону — поживна екологічно чиста трава.

«Зараз в Україні є лише дві ферми з розведення буйволів — у мене і у Виноградові. Але там їх дуже багато, більше 100. А я буду мати восени лише 50, — зазначає Шимон. — Багато говорять про німця, який розводить їх, але у нього там вже їх не лишилося. Ось не так давно я купив у нього 12 буйволиць, по 6500 євро за кожну віддав».
Буйволиця за раз дає 3-5 літрів молока. Таке молоко не має запаху і дуже приємне на смак. Жирність буийволиного молока становить приблизно 8%. З огляду на тоий факт, що в молоці буйволиць немає казеїну, воно ще й легко засвоюється організмом.

Ціна такого молока — 100 грн/л. «У мене щодня на фермі черга за молоком. Люди приходять з літровими банками: хтось хоче вилікуватися від хвороби, комусь для імунітету, а комусь для дітей. Але я стараюся рівномірно розподілити молоко — всім хоча б по літру, щоб не з пустими руками додому йшли», — додає Шимон.
Туристам, окрім оглядової екскурсії до буйволів, пропонують ще й дегустацію молочної чи м’ясної продукції. Вартість кожної — 50 грн.

Сьогодні Василь дивиться у напрямку зеленого туризму — хоче зробити на території садиби дитячий табір «Маленький фермер», де будуть відпочивати та доглядати за тваринами діти, які залежні від гаджетів.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У запуск виробництва «Янко-чай» інвестовано понад 4 млн грн. Для цього були використані власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.

Український органічний виробник «Янко-чай» застосовує власну технологію переробки сировини, яка передбачає заморожування листя перед ферментацією.

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

Після початку повномасштабної війни багато проєктів Євгенія Курінного опинилося на паузі. У пошуках нових сенсів він із друзями вирушив на Говерлу. Саме там під час походу звернув увагу на хаменерій — рослину, яку в Україні більше знають як іван-чай. Саме ця квітка стала початком історії «Янко-чаю».

ТОВ «Буффало Вілледж» планує отримати статус племрепродуктора за породами овець та кіз.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Частиною плану з розвитку тваринницького напряму компанії «ТАС Агро» та впровадження нових практик у господарстві є утримання буйволів. Нещодавно ці тварини з'явилися на молочнотоварній фермі підрозділу «ТАС Агро Північ», що на Чернігівщині.

У селі Рудня на Чернігівщині працює одна з небагатьох буйволиних ферм України — «ТАСБІО». Вона розташована в межах Міжрічинського регіонального ландшафтного парку.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.