У селі Кваси на Закарпатті, у приміщенні броварні «Ципа» на другому поверсі працює ростерія, де народжується унікальна гуцульська кава під брендом «Боркут». Її створюють із повагою до природи, традицій і з особливим підходом до обсмаження зерна, котре зберігається у бербеницях, що надихнуло і на назву, і на філософію виробництва.
Бербениця — це невелика діжка, у якій колись гуцули зберігали воду або молоко. Саме цей традиційний предмет побуту став ключовим елементом у процесі виробництва кави «Боркут». Обсмаження відбувається не в бочці, а в спеціальному електричному ростері — апараті, який дає змогу експериментувати з різними ступенями обсмаження та забезпечує стабільність результату.
Після обсмаження зерно пересипають у дерев’яні бербениці, виготовлені зі смереки, де воно зберігається до місяця. Такий підхід, за словами власника броварні «Ципа» Олександра Шаталова, дозволяє зерну «набирати сили», не втрачаючи аромату й смаку. Завдяки цьому кава набуває унікального характеру, який відрізняє її від звичайного обсмаженого зерна.
Для створення кави «Боркут» використовують зерна Арабіки з Колумбії та Бразилії (Brazil Santos), а також Робусту з Індії. Унікальність «гуцульського купажу» полягає в поєднанні зерен у співвідношенні 50/50. У ростерії «Боркут» дотримуються середнього ступеня обсмаження. Продукт складається зі 100% зерна, без будь-яких ароматизаторів або домішок. Усе зберігається природним шляхом — завдяки технології обсмаження та зберігання у бербеницях.
Назва «Боркут» також має символічне значення: так названо на честь метеорита, що впав у Квасах понад 170 років тому. Як зазначає Олександр Шаталов, його «космічна енергія» надихає і допомагає створювати особливу каву з унікальною гуцульською душею.
Кава «Боркут» орієнтована передусім на локальний ринок. Основна мета — щоб її могли скуштувати мешканці та гості Квасів, придбавши напій безпосередньо на місці або замовивши доставку по Україні.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Зайти у сегмент крафтового виробництва морозива вартує мінімум $200 тис.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

15 вересня 2026 року фіналісти освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine захищатимуть свої бізнес-ідеї перед членами Експертної ради в Посольстві Королівства Нідерландів в Україні.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.

Львівське господарство «Лавандові пагорби» презентувало новинку — каву з натуральною лавандовою олією.

16 травня у селі Кваси на Закарпатті відбулося традиційне гуцульське обрядове дійство — «Гуцульська міра», яке символізує початок полонинського сезону.

Виробник локальних солодощів «Джелато-Гуцулато» з неймовірного села Кваси на Закарпатті презентував новинку в своєму асортименті — пивний мусовий торт.