зерновий коридор

Шість суден вийшло з початку липня з чорноморських портів. На них було завантажено лише 215 тис. т агропродукції.

Міжнародний валютний фонд очікує скорочення експорту зерна з України через невисокі врожаї й заміновані поля.

Морські шляхи залишаються єдиним варіантом, який дозволить Україні експортувати необхідні обсяги зернових та олійних. І хоча паралельно аграрії та трейдери працюють над розвитком альтернативних шляхів експорту, розбудовуючи інфраструктуру та збільшуючи їхню потужність, однак ця логістика занадто дорога і економічно невиправдана для сільгоспвиробників.

Затримки росіянами перевірок суден у межах «зернової угоди» обійшлися агрохолдингу Kernel («Кернел») у $57 млн.

Угода про безперешкодний експорт продовольства з України через Чорне море має бути продовжена.

Україна виділила 20 млрд грн для гарантії фінансової безпеки суден, готових перевозити українську агропродукцію поза межами «зернової угоди».

Стабільна робота зернової ініціативи важлива для всього світу. Якщо росіяни починають блокувати роботу зернового коридору, нам немає чим відповісти. А саме винищувачі F-16 дадуть можливість будувати його захист.

Останні місяці зерновий коридор працював неефективно, зараз можна констатувати, що він повністю не працює через дії росії, яка останні два дні на інспекції на вхід не зареєструвала жодного судна.

Україна до війни експортувала морем 90% агропродовольчої продукції, тому, попри всі виклики, відновлення експорту морським шляхом влітку минулого року ринок сприйняв як позитивний сигнал.

Провінція Хенань, розташована на сході центральної частин Китаю, де виробляють третину всієї пшениці, переживає незвичні для цього регіону затяжні дощі. Надмірна вологість спричинила раннє проростання зерна.

Прес-секретар президента рф дмитро пєсков заявив, що шансів у «зернової угоди» немає, москва не бачить підстав для її продовження.

Цього року використання альтернативних шляхів для експорту агропродукції, на жаль, для виробників буде неможливим з погляду ціноутворення, оскільки ціна на зерно дуже низька, а витратна частина за альтернативними маршрутами — дуже висока.

Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.

Цього сезону гравці аграрного сектору ще говорять про експортний потенціал України на глобальному ринку та шляхи експорту. Щоправда, ці прогнози стабільно складні, лише з певними індикаторами до оптимізму. Найбільш вразливий у цій ситуації однозначно агровиробник — заробити буде важко, а якщо на ринку не станеться глобальних змін, то вже наступного року прогнозуються серйозні структурні проблеми в українському агросекторі.

На сьогодні діє лише дві інспекційні команди у Спільному координаційному центрі (СКЦ), а з 2 травня рф вазаглі не погоджує судна, які прямують до порту Південний. У середньому зараз відбувається 2 інспекції на добу у напрямку портів Чорноморськ та Одеса.

Найперше державі потрібно звернути увагу на наявність в Україні сірого ринку зерна, оскільки частина валютної виручки не повертається в країну. Вже рік є різні ініціативи, що з цим робити, але до сьогодні немає результату.

Висока ціна на продовольство у світі протягом останніх років спонукала аграріїв до збільшення обсягів виробництва. Надлишок пропозиції вже тисне на глобальний ринок.

У випадку, якщо робота зернового коридору не буде продовжена, це призведе до скорочення експортної виручки приблизно на $1 млрд/місяць. Крім того, заборона Єврокомісії на експорт української аграрної продукції до п'яти країн ЄС може призвести до скорочення валютних надходжень на $250 млн/місяць.

російська федерація спекулює на «зерновій угоді», а її власний експорт пшениці в січні-лютому 2023 року майже подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Тривалий час торговельне сальдо України з КНР було від’ємним, і хоча китайська сторона ініціювала створення Зони вільної торгівлі, для України це був неприйнятний варіант — преференції у торгівлі розглядалися виключно в межах, щоб експорт та імпорт зрівнялися. На сьогодні політична співпраця в цьому напрямі не є актуальною, але питання торгівлі залишається на порядку денному.