Висока ціна на продовольство у світі протягом останніх років спонукала аграріїв до збільшення обсягів виробництва. Надлишок пропозиції вже тисне на глобальний ринок.
Зокрема, за прогнозами Світового банку, ціни на агропродукцію падатимуть упродовж наступних років.
Аналітики USDA в оновлених прогнозах на 2023/24 МР (1 липня 2023 р. − 30 червня 2024 р. — Ред.) зазначають про збільшення обсягів виробництва всіх видів зернових культур, а також олійних.
Зокрема, по пшениці відповідно до травневих оцінок аналітиків USDA приріст виробництва прогнозується в Китаї (+2,3 млн т), ЄС (+4,7 млн т), Індії (+6 млн т), Канаді (+3,2 млн т) та Аргентині (+6,95 млн т).
Частково таке зростання пропозиції буде компенсоване скороченням урожаю в Україні (-4,4 млн т) та Австралії (-10 млн т). Але в нашій країні йде війна, і світ уже звикся з думкою, що постачання з цього регіону обмежені та супроводжуються додатковими ризиками. Що ж стосується Австралії, то протягом найближчих місяців наявні прогнози можуть суттєво змінитись під впливом погодного чинника.
Наслідком більш високого виробництва, за її словами, стане збільшення постачань із країн, які традиційно є основними експортерами: Аргентина (+7,5 млн т), ЄС (+3,5 млн т), Канада (+1,5 млн т) та росія(+1 млн т). Водночас скорочення експорту пшениці зі США стане наслідком більш високого внутрішнього попиту за умов сталого виробництва. Також через збільшення власного виробництва очікується скорочення закупівель з боку Китаю (-2,0 млн т).
Подібна ситуація спостерігається і на кукурудзяному ринку — маємо зростання світових запасів за підсумками 2023/24МР на 15,5 млн т, світової торгівлі — на 12 млн т, а виробництва — на 69,4 млн т.
Зокрема, прогнозується приріст виробництва кукурудзи в Аргентині (+17 млн т), Китаї(+2,8 млн т), ЄС (+11,3 млн т) та США (+39 млн т). «На тлі такого росту падіння обсягів урожаю української кукурудзи (-5,0 млн т) може зашкодити лише вітчизняним фермерам, але аж ніяк світовому ринку», — констатує експертка.
Наступного сезону на світовому ринку, скоріше за все, домінуватиме кукурудза з Південної Америки. ЇЇ прогнозний експорт з Бразилії становить 56 млн т, що є рекордним показником, а з Аргентини — 34,5 млн т. «Фактично в Бразилії другий рік поспіль очікується рекордний врожай — поточного сезону він становить 130 млн т, а наступного оцінюється у 129 млн т, що в разі сприятливих погодних умов буде перевершено», — додає Марія Колесник.
Не варто забувати, що рослинництво дуже залежить від погодних умов, і будь-які природні катаклізми можуть суттєво змінити ці прогнозні очікування.
Про погодний фактор зазначають і науковці. Зокрема, академік НААН, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов акцентує, що «погіршення погодних умов поруч з іншими чинниками може призводити до стрімкого росту цін, така ситуація склалася на ринку цукру, ціна на який продовжує зростати».
За його словами, крім того, протягом кількох років прогнозується подорожчання паливно-енергетичних ресурсів і логістики, що також не сприятиме зменшенню цін.
Щодо олійних, то, за попередніми оцінками, світове виробництво сої має зрости на 40,2 млн — до 410,6 млн т, що також є рекордним показником. Експерт аграрного ринку Марія Колесник додає, що попри збільшення обсягів переробки сої на 19 млн т — до 332 млн т, світові запаси, як очікується, також збільшаться на 21,5 млн т — до 122,5 млн т, що безумовно чинитиме тиск на ціни не лише поточного року, а і на старті нового.
Українці посіяли близько 1,3 млн га сої, що, звісно, з валовим виробництвом у приблизно 3 млн т ніяк на світову торгівлю не вплине. Та, очевидно, й у нас будуть проблеми цього і наступного року з цінами і збутом. Якщо ж наші західні сусіди продовжать блокувати кордони в ЄС, то ситуація може стати критичною навіть для виробників немодифікованої сої.
Надлишок пропозиції суттєво тиснутиме на ринок протягом усього сезону, що, на думку Марії Колесник, спричинить цінове просідання в діапазоні 20-30%. Максимальним воно буде на старті сезону та під час збільшення надходжень від виробників південної півкулі, а мінімальним — у період появи будь-яких негативних новин: погодних негараздів або ж політичних загострень.
Одночасно із світовим ринком ціни на внутрішньому ринку також будуть знижуватися, додають в УКАБ.
Наші покупці на світовому ринку очікують від України конкурентоспроможну ціну. В Україні залишається дорога логістика, всі фінансові ризики щодо експортних постачань бере на себе українська сторона, та ще й ціна має бути привабливою/адекватною. Відповідно українські аграрії будуть отримувати нижчу ціну за свою продукцію.
За її словами, для того, щоб ціна на українські зернові та олійні була на рівні зі світовими, необхідне відновлення вільного судноплавства та відповідне зниження непомірних сукупних затрат під час здійснення експорту в поточних умовах. Фактично повернення умов експорту, які в нас були до початку війни.
Якщо врахувати, що нині українські виробники зернових та олійних працюють в умовах воєнних дій, вони і так змушені реалізувати свою продукцію з великим дисконтом.
У 2022 році порівняно з 2021-м середні ціни реалізації на зернові та зернобобові культури, на відміну від продуктів їх переробки, майже не змінились, зазначають в Інституті аграрної економіки. Вони збільшились лише на 1,8 % — з 6296,1 до 6406,3 грн/т.
Ціна реалізації пшениці взагалі зменшилась на 5,1% — з 6433,6 грн/т до 6104,7 грн/т, а ціна реалізації ячменю впала на 4,1% — з 5862,6 грн/т до 5623,6 грн/т. Найбільшого зростання зазнала реалізаційна ціна на жито — від 4470,5 грн/т до 4770,9 грн/т (+6,7%). Кукурудза на зерно подорожчала на 5,1% — від 6245,5 грн/т до 6563,6 грн/т.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році високих цін під час експорту вітчизняної продукції не очікується. «При цьому вважаємо за доцільне орієнтуватися на збільшення обсягів переробки насіння соняшнику та зерна в Україні, розвиток тваринництва, а також пошук споживачів переробленої продукції — олії, борошна і виробів, тваринницької продукції тощо», — додає Микола Пугачов.
Водночас Марія Колесник додає, що цей рік для українського фермера буде вкрай важким, оскільки з одного боку логістичні проблеми нікуди не зникли, а з іншого — світ не настільки зацікавлений в українських постачаннях. Отже, трейдери будуть вимушені демпінгувати, що зумовить різке зниження закупівельних цін всередині країни.
Щодо нового сезону, то українським аграріям радять не відмовлятись від пшениці, оскільки її запаси всередині країни будуть скорочуватись, а отже залишатиметься стабільний попит з боку переробників. Що ж стосується експорту, то як і раніше, стабільно високим лишиться попит на ріпак і якісну сою, хоча ціна на останню також просяде, резюмує експертка.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua