З погляду вивезення зерна наразі альтернативи морю немає. Ми сьогодні інвестуємо в новий термінал, який дасть можливість експортувати 2 млн т на рік. Це корелює з тими обсягами зернових, які виробляє власний агробізнес Kernel. За реалізації цього проєкту те, що ми виробимо, зможемо експортувати, але на сьогодні ми ще не забезпечені потужностями для експорту потрібних обсягів зернових.
Ціна альтернативи експорту: аграрії додатково витрачають щомісяця $120 млн
11 липня 2023, 05:57 2825
Морські шляхи залишаються єдиним варіантом, який дозволить Україні експортувати необхідні обсяги зернових та олійних. І хоча паралельно аграрії та трейдери працюють над розвитком альтернативних шляхів експорту, розбудовуючи інфраструктуру та збільшуючи їхню потужність, однак ця логістика занадто дорога і економічно невиправдана для сільгоспвиробників.
Учасники ринку зазначають, що як би не розвивалися альтернативні шляхи, вони повною мірою не замінять експорт морем. І хоча за останній рік ситуація покращилася, і сьогодні через альтернативні шляхи експортується близько 3,5 млн т на місяць, важливими залишаються три чинники: обсяги, вартість логістики та географія. Сьогодні ж експортні можливості України звузилися до країн Середземномор’я та ЄС. У довоєнний період через морські порти значна частка агропродукції експортувалася до країн Азії та Близького Сходу, але зараз до цих ринків важко дотягнутися.
За словами генерального директора компанії Kernel Євгена Осипова, середня вартість додаткових затрат на логістику альтернативними шляхами нині складає $40 за тонну. Тобто якщо порахувати вивезений обсяг, отримаємо $120 млн. Це ті кошти, який український аграрій платить додатково за експорт альтернативними каналами.
Олія та шрот їхатимуть альтернативними шляхами
У компанії Kernel відзначають, що весь вироблений цього року обсяг шроту та олії зможуть вивезти альтернативними шляхами, для цього мають достатньо потужностей. Також подбали й про енергонезалежність олійноекстракційних заводів, щоб вони працювали та виготовляли продукцію незалежно від ситуації в загальній енергосистемі. Для цього на всіх заводах Kernel запущено когенераційні установки і турбіни, які виробляють власну електроенергію.
Євген Осипов, генеральний директор компанії Kernel
За словами Євгена Осипова, зараз Kernel працює з фермерами щодо закупівлі олійних — соняшнику та ріпаку. А от чи закуплятиме компанія у фермерів зернові, залежатиме від роботи зернового коридору.
«Якщо він буде функціонувати то, безумовно, ми будемо давати можливість аграріям експорту через нас або ж проводитимемо закупівлі зернових. В іншому випадку в нас такої можливості не буде», — зауважує Євген Осипов.
Зерновий коридор буде менше впливати на стан агросектору
Останні два місяці Група «Агротрейд» не експортує агропродукцію через зерновий коридор. За словами директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності компанії Андрія Бута, причини — в невпевненості щодо простою суден і нелогічності формування плану інспекцій.
«Дуже часто судна, які стоять понад місяць, не вносять у щоденні плани інспекцій, а судна, які прийшли всього декілька тижнів тому, потрапляють до інспекції та проходять. Тобто це у певному сенсі гемблінг, на який можуть піти не всі», — пояснює Андрій Бут.
Він додає, що зернові та олійні нового врожаю планують експортувати майже всі, тобто 100% зернових + ріпак і сою. А от соняшник, вірогідно, весь залишиться в Україні — продаватимуть переробникам, адже економіки в його експорті немає.
Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи «Агротрейд»
В цілому ми думаємо, що цього року зерновий коридор буде менше впливати на стан агросектору. Звичайно, він значно полегшить експорт, якщо буде нормально працювати, але з урахуванням менших перехідних залишків, меншого врожаю (особливо кукурудзи) тиск на логістику буде меншим і, відповідно, розбудовані й розширені логістичні шляхи через західні кордони та через Дунай дадуть фермерам можливість реалізувати врожай протягом наступного року. Наша компанія останні місяці вже відмовилась від роботи через коридор, у нас є певні напрацювання по Дунаю, і ми плануємо розширювати свою присутність там.
Попри все, Україна залишається сталим і стабільним постачальником
Експерти та великі трейдери впевнені, що навіть за ускладненої логістики Україна не втратить позиції на світовому ринку, принаймні по соняшнику, олії та кукурудзі. Просідання сьогодні відбувається через те, що покупці через логістичні ризики не можуть укладати форвардні контракти і бути впевненими в постачанні продукції з України. Тому сьогодні покупець основний обсяг товару купує в інших країнах і залишає лише частину обсягу для України.
Євген Осипов, генеральний директор компанії Kernel
Для нас та наших партнерів наразі дуже важлива гарантія того, що товар буде доставлений покупцеві за будь-яких умов. Тому нам потрібно робити все для гарантування постачань, зокрема сьогодні важливо інвестувати в річкову логістику навіть за умови, що вона не така ефективна щодо економіки, але дає впевненість імпортерам, що ми зможемо цим чи іншим шляхом забезпечити постачання товару. Тож Україна залишається сталим і стабільним постачальником і має можливість виконувати форвардні постачання через альтернативні шляхи.
Євген Осипов відмічає, що річка хеджує позицію з погляду здатності та присутності України на ринку. І компанія Kernel продовжує інвестувати в проєкт на Дунаї. Загалом інвестиційний план компанії на наступний рік складає понад $100 млн. Окрім розвитку річкової інфраструктури, компанія добудовує олійнопереробний завод у Старокостянтинові та продовжує закуповувати сільгосптехніку і автотранспорт.
Річкову логістику можна збільшити ще на 1 млн т
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України зазначають, що незалежно від того, як працюватиме після 18 липня зерновий коридор, в Україні продовжать і надалі активно розвивати альтернативні шляхи, щоб збільшувати експортні можливості аграріїв. За словами заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрія Васькова, зокрема, для розвитку дунайських портів, з яких зараз за місяць експортується 2,3 млн т агропродукції, визначено програми розвитку відразу за трьома інфраструктурними складовими: комплекс заходів на воді, автошляхах і залізниці.
Юрій Васьков, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України
Щодо води, то планується подальший розвиток гирла Бистре, організація цілодобового проведення робіт на румунському каналі Суліна, організація прямих рейдових перевалок у румунських територіальних водах. Ці три кроки забезпечать додатковий експорт на 1 млн т на місяць, тобто до 3,5 млн т на місяць.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов підтверджує, що вузькі місця системи європейської залізниці не дозволять швидко і значно розширити цей канал експорту, тому агропродукцію потрібно везти через Дунай. Збільшити здатність дунайських портів планується шляхом кращого використання проходу через Суліну і гирло Бистре, а також інвестицій у модернізацію портових потужностей.
Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації
Щоб це зробити найбільш ефективно, потрібно використовувати рейдову перевалку, щоб вантажити зерно на баржі в портах на Дунаї, виходити в Чорне море і там перевантажувати. Це можливо робити в румунських і українських територіальних водах. Це дозволить збільшити експорт і зменшити вартість логістики. За рейдової перевалки можна зменшити витрати і дозволити аграріям заробляти.
Та попри всі можливі варіанти розвитку альтернативних шляхів гравці ринку мають однозначну позицію — Україні потрібна підтримка та допомога міжнародних партнерів із розблокування морських портів і морського шляху, адже продовольча безпека світу не може бути залежною від угоди, яка діє 180 або 120 днів.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
