Щодо перспектив майбутнього сезону, то у випадку, якщо зерновий коридор працюватиме, і з логістикою буде нормальна ситуація, матимемо можливість проекспортувати потрібні обсяги. Залишається питання в ціні логістики, і як це відобразиться на стані агровиробника.
Експортний челендж: як і куди їхатиме українське зерно нового врожаю
02 червня 2023, 05:58 5261
Цього сезону гравці аграрного сектору ще говорять про експортний потенціал України на глобальному ринку та шляхи експорту. Щоправда, ці прогнози стабільно складні, лише з певними індикаторами до оптимізму. Найбільш вразливий у цій ситуації однозначно агровиробник — заробити буде важко, а якщо на ринку не станеться глобальних змін, то вже наступного року прогнозуються серйозні структурні проблеми в українському агросекторі.
Критично важливими для українського експорту є дві складові — продовження повноцінної роботи зернового коридору та зняття з 5 червня низкою країн ЄС заборони на імпорт чотирьох культур. Від цього залежать обсяги експорту українського агропродовольства. Варіанти розвитку подій обговорювались експертами під час конференції GRAIN UKRAINE 2023.
За словами директора з торгівлі ТОВ СП«НІБУЛОН» Володимира Славінського, на сьогодні логістичних можливостей для експорту достатньо, але не варто забувати, що зерновий коридор працює до 18 липня, і чи буде угода продовжена далі — невідомо.
Володимир Славінський, директор з торгівлі ТОВ СП «НІБУЛОН»
Експерт припускає, що якщо зерновий коридор не працюватиме, то дунайські порти за сприятливих умов зроблять максимум 20 млн т за рік. У разі, якщо західні партнери все ж таки змінять політику і не обмежуватимуть експорт і транзит української продукції, то ще 10-12 млн т збіжжя може поїхати через західні кордони. Тобто сумарно буде можливість вивезти 30-35 млн т, і цього недостатньо порівняно з 45 млн т потреби експорту, який необхідний навіть після зниження виробництва.
Для українського зерна буде менше місця
Генеральний директор COFCO Agri Ukraine Володимир Осадчук озвучує ще одну проблему цього сезону — основний суходіл (Угорщина, Італія), який купує багато українського зерна, має свій урожай, тож частка українських вантажів буде значно скорочена. Ці країни запропонують свої обсяги на світові ринки, і Україні буде важче з ними конкурувати.
Володимир Осадчук, генеральний директор COFCO Agri Ukraine
Сьогодні важливе завдання — врятувати сільгоспвиробника, оскільки в нього дуже високі витрати, а ринок упав на десятки доларів. Тому для нас зерновий коридор — це та основа, яка має працювати. Але у разі продовження угоди потрібно вирішувати питання стабільності його роботи, адже ринок повинен розуміти, як будувати логістику та потоки. Якщо буде зрозуміла процедура роботи того чи іншого експортного напрямку, ринок працюватиме стало. Якщо механізм десь не працюватиме, то знову буде невизначеність для експортерів та аграріїв.
На думку Володимира Славінського, найкращі зміни — це зміни, які можна досягти військовим шляхом: успіхи ЗСУ, розблокування чорноморських портів, повернення їх до нормальної роботи. Він додає, що це єдиний фактор, який дозволить покращити і відновити втрачені позиції на ринках швидко. Всі інші шляхи будуть затратними і займуть багато часу.
Україна втратила доступ до ринків, які купують дорого і наперед
Уже зараз Україна втратила багато ринків збуту, які були напрацьовані роками. І відновити їх буде доволі непросто.
«Наприклад, Китай, де Україна була досить широко представлена, і це був найбільший ринок для української кукурудзи, був змушений шукати альтернативного постачальника, яким стала Бразилія. Це дуже сильний конкурент з очікуваним урожаєм кукурудзи в майбутньому сезоні 127 млн т», — зазначає директор LNZ Export Володимир Гуменюк.
За його словами, український постачальник зернових мав репутацію надійного передбачуваного продавця, в якого можна було за рік наперед купити зерно і бути впевненими в його постачанні.
Володимир Гуменюк, директор LNZ Export
Зараз ми перетворилися на спотового продавця, де немає передбачуваності навіть на місяць наперед. Українські трейдери змушені нині торгувати у форматі фермерів, які продають збіжжя відразу після збору врожаю. Нас дисконтують і наше зерно не хочуть купувати стабільні покупці за високою ціною.
Слова Володимира Гуменюка підтверджує й Володимир Славінський: «Українські трейдери, а, відповідно, і українські агровиробники, сьогодні обмежені в ринкових інструментах. Ми не можемо торгувати на форварді, будувати програму наперед, а можемо відпрацьовувати лише на споті максимум на пару місяців наперед. У таких умовах складно максимізувати прибуток. А зважаючи на те, як сьогодні працює логістика і скільки вона коштує, то заробити агровиробнику в наступному сезоні буде складно».
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
