У випадку, якщо робота зернового коридору не буде продовжена, це призведе до скорочення експортної виручки приблизно на $1 млрд/місяць. Крім того, заборона Єврокомісії на експорт української аграрної продукції до п'яти країн ЄС може призвести до скорочення валютних надходжень на $250 млн/місяць.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
«Відповідно на $1,25 млрд щомісяця Нацбанк буде змушений збільшити продаж валюти за рахунок валютних резервів. Проте таке збільшення валютних інтервенцій Нацбанком зараз не є критичним. У квітні чистий продаж валюти НБУ становив приблизно $1,4 млрд. Водночас середні щомісячні надходження іноземних кредитів та грантів становлять близько $3 млрд. Тобто в результаті зупинки валютного коридору та продовження заборони на експорт до ЄС Нацбанк буде мати достатньо резервів для підтримання стабільності валютного курсу», — наголошує експерт.
Та якщо обсяги надходження іноземних кредитів скоротяться чи будуть надходити із затримками, це може призвести до скорочення валютних резервів та змусити Нацбанк провести девальвацію гривні.
Станом на 1 травня НБУ має $35,9 млрд валютних резервів, що є найбільшим показником з 2011 року. Якщо припустити найбільш негативний сценарій — зупинку дії зернового коридору, обмеження на експорт до ЄС та зупинку іноземного фінансування, то валютних резервів може вистачити для проведення валютних інтервенцій приблизно на 8 місяців.
За його словами, обнуляти резерви не будуть, і в разі настання негативного сценарію девальвація відбудеться досить скоро.
Варто нагадати, що в Держбюджеті на 2023 рік середньорічний курс закладений на рівні 42,2 грн/$, а на кінець року — 45,8 грн/$.
Без проведення девальвації Держбюджет може не отримати запланованих доходів. Тому не виключено, що Нацбанк проведе протягом року девальвацію гривні відповідно до запланованих параметрів.
Водночас Олександр Хмелевський припускає: якщо іноземні кредити в Україну будуть надходити регулярно в запланованих обсягах, а Нацбанк не відновить роботу валютного ринку та не скасує обмеження на валютні операції, які він запровадив на початку війни, то цілком можливо, що валютний курс цього року збережеться на поточному рівні.
«Щодо прогнозу валютного курсу на 2024 рік, то його можна буде зробити не раніше осені, коли буде більш зрозуміло, чи завершиться війна до кінця 2023 року, масштаби завданих Україні руйнувань, плани іноземних держав щодо надання Україні кредитів та фінансової допомоги в 2024 році, перспективи реструктуризації зовнішнього боргу країни та плани Нацбанку щодо лібералізації валютної політики», — додає він.
На даний момент, за словами експерта, курс готівкової валюти стабілізувався, а розрив між готівковим та безготівковим курсами становить приблизно 2,5%.
Подальше зміцнення готівкової гривні має мінімальний потенціал у межах 1%. Проте і суттєвого знецінення готівкової валюти зараз не очікується. Лише коли валютні надходження скоротяться, а Нацбанк буде змушений збільшити валютні інтервенції, це може призвести до збільшення попиту на готівкову іноземну валюту та знецінення гривні. Також до девальвації гривні можуть призвести російські удари по об'єктах критичної інфраструктури та житлу громадян, що може викликати паніку.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Туреччина безпереревно контактує дипломатичними каналами з Україною та росією для створення нового механізму безпечного транспортування агропродукції у Чорному морі.

Національний банк України (НБУ) тимчасово збільшив з 120 до 150 днів граничні строки розрахунків за експортом аграрної продукції.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

За підсумками січня – травня 2026 року товарообіг України продемонстрував глибокий дисбаланс. За цей період до країни було імпортовано товарів на суму $40,5 млрд, тоді як обсяги експорту виявилися у понад два рази меншими — лише $17,5 млрд.

Зростання цін на харчові продукти буде продовжуватися в другій половині 2025 р. — першій половині 2026 р.