Найперше державі потрібно звернути увагу на наявність в Україні сірого ринку зерна, оскільки частина валютної виручки не повертається в країну. Вже рік є різні ініціативи, що з цим робити, але до сьогодні немає результату.
Про це повідомив генеральний директор Kernel Євген Осіпов під час конференції GRAIN UKRAINE 2023.
Друге важливе питання, на думку Євгена Осіпова, — це стимулювання внутрішньої переробки: «Про це багато говорять, але ми, як найбільший переробник в Україні, якихось дій у даному напрямі не бачимо. Як приклад, в тому ж зерновому коридорі, окрім зерна, стоять олійні танкери і балкери для шроту. Якщо за 2 місяці простою за зерновий корабель витрати становитимуть до $1 млн, то олійний танкер за 2 місяці може коштувати $3 млн. І за всю цю неефективність платить саме аграрій, оскільки знижується закупівельна ціна. Я думаю, що варто робити фокус на експорті продукції з доданою вартістю, такої як м’ясо, цукор, соняшникова олія, шрот».
Третім фактором гендиректор Kernel виділив систему оподаткування, назвавши це конфліктом усього життя: бізнес хоче, щоб податки були меншими, держава — якнайвище. Він наголосив, що найголовніше — не розмір податку, а система адміністрування та прозорість прийняття рішень.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Безпілотник рф сьогодні, 17 вересня, атакував судно під прапором Танзанії, яке прямувало до українського порту.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Проєкт Kernel («Кернел») зі скорочення викидів пройшов ключовий етап валідації за міжнародним стандартом Verified Carbon Standard від організації Verra.

Блокування експорту продовольства з України морським шляхом негативно вплине на продовольчу безпеку всього світу.

Блокада чорноморських портів України ставить під загрозу весняний посівний сезон.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Україна у 2050 році - це виробництво продукції з високою доданою вартістю, технологічність, стабільний експорт і повна інтеграція до європейського ринку.

П’ять провідних галузей економіки Тернопільщини у січні 2026 року перерахували до зведеного бюджету 1,18 млрд грн, або 67,5% усіх мобілізованих коштів.

Наявність в Україні сірого ринку насіння дає змогу фермеру зекономити на посівній, але він у ЄС не дотується. Європейський фермер може розраховувати на підтримку лише в тому разі, коли він діє відповідно до норм і правил.