Найперше державі потрібно звернути увагу на наявність в Україні сірого ринку зерна, оскільки частина валютної виручки не повертається в країну. Вже рік є різні ініціативи, що з цим робити, але до сьогодні немає результату.
Про це повідомив генеральний директор Kernel Євген Осіпов під час конференції GRAIN UKRAINE 2023.
Друге важливе питання, на думку Євгена Осіпова, — це стимулювання внутрішньої переробки: «Про це багато говорять, але ми, як найбільший переробник в Україні, якихось дій у даному напрямі не бачимо. Як приклад, в тому ж зерновому коридорі, окрім зерна, стоять олійні танкери і балкери для шроту. Якщо за 2 місяці простою за зерновий корабель витрати становитимуть до $1 млн, то олійний танкер за 2 місяці може коштувати $3 млн. І за всю цю неефективність платить саме аграрій, оскільки знижується закупівельна ціна. Я думаю, що варто робити фокус на експорті продукції з доданою вартістю, такої як м’ясо, цукор, соняшникова олія, шрот».
Третім фактором гендиректор Kernel виділив систему оподаткування, назвавши це конфліктом усього життя: бізнес хоче, щоб податки були меншими, держава — якнайвище. Він наголосив, що найголовніше — не розмір податку, а система адміністрування та прозорість прийняття рішень.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Центральний кластер Kernel («Кернел») завершив жнива ранніх зернових та олійних культур.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Компанія Namsen Limited Андрія Веревського, яка контролює близько 95% агрохолдингу Kernel, запускає процедуру викупу решти акцій.

Залізничний транзитний коридор через Молдову здатний забезпечити транспортування 4,5 млн т зерна на рік.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Інтеграція до Євросоюзу — це не лише про ринок збуту, а про простір для повної адаптації наших стандартів.

Україна у 2050 році - це виробництво продукції з високою доданою вартістю, технологічність, стабільний експорт і повна інтеграція до європейського ринку.

П’ять провідних галузей економіки Тернопільщини у січні 2026 року перерахували до зведеного бюджету 1,18 млрд грн, або 67,5% усіх мобілізованих коштів.

Наявність в Україні сірого ринку насіння дає змогу фермеру зекономити на посівній, але він у ЄС не дотується. Європейський фермер може розраховувати на підтримку лише в тому разі, коли він діє відповідно до норм і правил.