урожайність

У господарстві ТVK Seed Agrocompany на Київщині цього року вперше вирощують зеленозерний горох. На демоділянці закладені посіви нового сорту Кандидат.

Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.

Цього року практично по всій території України горох на етапі цвітіння просто почав засихати, і це може вплинути на врожайність.

Кукурудза за своєю фізіологію росте кущем, а одне стебло — це заслуга кропіткої роботи селекціонерів. Пасинки це звичайна реакція рослини на зовнішні фактори, які певною мірою і спричиняють «повернення до батьківської фізіології — кущової рослини».

Як точне та ефективне землеробство допомагає підвищити прибутковість господарства? Як монетизувати дані аналізу ґрунту та перетворити отриману інформацію на прибуток? З якими основними проблемами втрат урожаю зіткнуться аграрії в сучасних реаліях? Рішення є — точне землеробство стає ще більш доступним!

Аграрії Донеччини через весняну посуху і травневі заморозки очікують зниження врожаю зернових мінімум на 30% порівняно з торішніми показниками.

У Сумській, Чернігівській, Київській, Миколаївській та Херсонській областях на початку червня 2024 року спільною українсько-британською командою науковців відібрано понад 300 зразків ґрунту з ділянок, що зазнали ураження внаслідок воєнних дій, для подальших лабораторних вимірювань концентрації потенційно токсичних мікроелементів.

Аграрії південних областей цього року розпочали збір ранніх зернових ще на початку червня. Кажуть, що такі ранні жнива відбулись вперше за усі роки незалежності. Загалом на сьогодні жнивують аграрії шести областей і вже намолочено 48,3 тис. т зерна нового врожаю.

У технології вирощування сої значне місце посідає підживлення культури бором, адже він є важливим елементом для нормального росту рослин.

Цей сезон може стати для української сої унікальним: у культуру приходить багато новачків. Надзвичайно тепла та рання весна вивільнила складські запаси, подекуди логістика не встигає за посівною. Тому цікавим виглядає досвід групи компаній «Агропросперіс», яка щороку виробляє 1,5 млн т агропродукції. Практики поділилися агротехнологічними рішеннями, з якими самі ж працюють на полях.

Після 5 років використання біопрепаратів у фермерському господарстві «Світ Ланів» уже не бачать подальшого існування та розвитку без продуктів BTU.

Японія розглядає можливість відкриття ринків Азії для української агропродукції, зокрема для курятини.

Жнива вже розпочинаються, і від того, наскільки своєчасно та якісно вони будуть проведені, залежить не лише прибуток аграрія, а й забезпечення продовольчої безпеки країни. В цьому контексті вирішити низку проблемних моментів може проведення десикації.

Для роботи з високорослими культурами — соняшником, кукурудзою і ріпаком — необхідна особлива техніка, зокрема самохідні обприскувачі з високим кліренсом та широкою колією. Серед ідеальних сільгоспвиробники називають HORSCH Leeb VL. З’явилася модель завдяки українським аграріям.

Компанія Elicit Plant за підтримки Франції започатковує в Україні широку програму допомоги фермерам. Оскільки 2024 рік очікується спекотним і сухим, продукти на основі фітостеролів можуть допомогти аграріям зберегти врожайність кукурудзи, сої та соняшнику.

Останнім часом на внутрішньому ринку спостерігається нестача продовольчого зерна, тож виробники обмежені у виробництві хліба. Крім того, підприємства втрачають обігові кошти.

Агровиробники зазначають, що можна виростити висококласну яру пшеницю — для цього є селекція, хороші сорти. Але продати її за відповідною ціною складно.

Заморозки до -2°C, а місцями до -9°C, які спостерігалися протягом останніх днів у північних, східних і південних областях України, призвели до значного ураження пшениці, ячменю, ріпаку та гороху.

Ринок послуг керованого бджолозапилення в Україні розвивається, хоч і дуже повільно. Водночас і міжнародні дослідження, і спостереження українських агровиробників ентомофільних (комахозапильних) культур показують суттєве підвищення врожайності — від 30 до 50% — у разі застосування технології керованого бджолозапилення.

Черешні плодоносної у СТОВ «Енограй» (ТМ FruitOk) на Херсонщині посаджено 50 га, лінійка сортів від суперраннього до суперпізнього. Скільки вдасться зібрати врожаю, поки на підприємстві не можуть сказати, але планують не менше, ніж торік — 200 т ягоди.