рентабельність

Сільгоспвиробники скорочуватимуть посівні площі деяких сільгоспкультур через збитковість.

У 2023 році під ячменем засіяно 1,4 млн га, що на 43% нижче показника довоєнного 2021 року. Саме під ячменем посівні площі в Україні скоротилися найбільш суттєво порівняно з іншими зерновими культурами.

У СТОВ «Нива» на Вінниччині вирощують соняшник, кукурудзу, цукровий буряк, пшеницю та ріпак. За сприятливих погодних умов збір урожаю планують розпочати після 15 липня, але в цю гарячу пору господарству не вистачає працівників.

Настав той момент, коли сільгоспвиробникам потрібно відмовлятися від класичних підходів обробітку раз і назавжди. Досить марно витрачати кошти на ті операції в полі, які можна провести ефективніше, оперативніше, зберігаючи кошти та примножуючи майбутній врожай. Кожна збережена гривня — це запас фінансової стійкості фермерства.

Щоб зібрати ранні культури в найкращій якості та з найменшими витратами, аграрії вже зараз продумують алгоритм дій. Зокрема, у ПАП «Диканське» на Полтавщині заздалегідь придбали дизпаливо для безперешкодного забезпечення жнивної кампанії.

У СТОВ «Вітчизна» на Полтавщині збір урожаю ще не почали, але 5 липня вже спробували виїхати в поле. За спостереженнями, вологість зерна озимого ячменю ще не досягає базових показників, тож початок жнив тут прогнозують не раніше наступного тижня.

Ріпак залишається однією з найбільш волатильних культур за останній час. Продавці все більше розглядають фіксацію продажу в напрямку Європи, зокрема за базисними контрактами, що дають змогу зафіксувати логістичне вікно постачання та мати можливість фіналізувати ціну за чіткою формулою у прив'язці до біржі Euronext.

На Хмельниччині у підприємстві «Святець» давно вирощують цукровий буряк. Коли компанія «Астарта» модернізувала цукрові заводи і налагодила партнерську роботу з аграріями, цукровий буряк став незмінною культурою. Цього року його тут посіяли 300 га.

Операційна маржа українських молочних господарств впала попри зниження ціни на концентровані корми.

Зовсім скоро аграрії розпочнуть збір урожаю. Рясний врожай має зворотний бік: сільгоспкультури виносять з ґрунту частину біогенних елементів. Для подальшого підтримання родючості ці елементи потрібно повернути назад у ґрунт.

Вирощування цукрового буряку сьогодні є доволі привабливим для сільгоспвиробників, оскільки є гарантований збут. Культура рентабельна, і фактично минулого року за урожайності понад 600 ц/га дала найвищу рентабельність.

Досвідченим фермерам відомо, що цукровий буряк — доволі складна культура, якою не можна займатися спонтанно: обов’язково потрібно мати досвід і професійного агронома. Серед фахівців існує навіть такий вислів: «Якщо агроном не вирощував буряк, то він не вважається справжнім агрономом». Останні два роки кількість аграріїв, які повертаються до вирощування буряку або збільшують площі під ним, зростає. Рентабельність культури і гарантований збут — вагомий аргумент для прийняття рішення ввести солодкий корінь у сівозміну.

З погляду технології під час вирощування цукрового буряку не можна витрачати коштів менше, ніж потрібно, оскільки порушення технологій призведе до різкого зниження всіх показників.

До входження в овочевий бізнес потрібно готуватися як мінімум рік, оскільки швидкий і непрорахований початок призводить до втрат.

Цибуля цього сезону стала рекордсменкою за цінами серед усіх овочів. Української цибулі вистачило до середини січня, а далі на ринок надійшов імпорт. Зважаючи на ажіотаж та високі заробітки виробників, цього сезону до цибулевого бізнесу додадуться нові гравці. Досвідчені виробники попереджають, що в овочівництві не можна орієнтуватися на ціни попереднього сезону та варто бути готовими до перевиробництва.

Показник EBITDA великих агрохолдингів України знизився у 2022 р. проти попереднього року більше ніж у 4 рази: якщо у 2021 р. він складав 857 $/га, то у 2022 р. знизився до рівня 207 $/га.

Аграрна галузь України є одним із ключових секторів економіки країни, що забезпечує значну частину експорту та зайнятості населення. Однак, незважаючи на її значущість, сьогодні агросектор стикається з кризою, яка призвела до високих витрат, низьких цін на продукцію, нестачі фінансування та інших проблем.

Під урожай-2023 озима група посіяна в меншій кількості. Багато фермерів не сіяли озиму пшеницю через складні погодні умови, до того ж кукурудзу збирали доволі тривалий час, а багато площ соняшнику залишилися взагалі незібраними. Тож викликів багато, і навантаження на весняну посівну кампанію буде щонайменше вдвічі більшим, ніж завжди.

Вирішальним фактором катастрофічного падіння рентабельності агросектору стало подорожчання залізничної логістики.

Незважаючи на протести європейських фермерів щодо низької вартості зерна з України, аграрії не можуть не продавати вирощений урожай, оскільки їм потрібно купувати добрива, насіння і всі необхідні засоби для подальшого виробництва. Щоб отримати обігові кошти, вітчизняні сільгоспвиробники подекуди вимушені продавати продукцію нижче її собівартості.