
Пасіка «Медоноша» розташована в селі Ровжі на півночі Київщини. Оскільки вона знаходиться в лісі, перший взяток тут отримують весною та раннім літом, коли цвітуть лісові медоноси. У середньому в цей період мають 15-18 кг меду з бджолосім’ї. Технічні культури до кінця літа дають ще 25-30 кг на сім’ю.

Україна досягла «медових рекордів» експорту до Євросоюзу значно раніше, аніж отримала вільний доступ до його ринку.

Основні покупці та імпортери ЄС були в очікуванні й імпортували надлишкові обсяги меду до початку дії митного тарифу, тим самим забезпечили собі можливість працювати без зміни цін для своїх покупців усередині ЄС.

Ферма «Пасіка 21» істотну надбавку до дохідної частини бюджету, окрім інших проєктів, формує завдяки органічному продукту.

«Медові Брати» вивели свою продукцію на ринок Нідерландів.

Експорт меду за результатами 2023 року забезпечив 0,6% від сукупної виручки українського аграрного експорту.

Середньорічні обсяги експорту меду з України, якщо брати в середньому за 5 років, сягнули 59,5 тис. т.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».

Європейський Союз відновив дію тарифної квоти на імпорт українського меду, використавши механізм «екстренного гальмування».

Житомирщина була і залишається лідером серед областей України у виробництві меду.

Станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 56 965 пасічницьких господарств, які утримують 2 702 499 бджолиних сімей. Оскільки реєстрація є добровільною, то фактична кількість значно більша.

Українські виробники меду за останні 10 років суттєво посилили свої позиції на світових ринках. Якщо 2012 року Україна експортувала обсяги понад 10 тис. т, то за результатами 2023 року ці показники вп’ятеро більші.


Пасічники Полтавської області утримують понад 130 тисяч бджолосімей, працює п’ять племінних пасік із розведення української степової породи. В регіоні щороку виробляється понад 3 тис. т меду.

Проєкт «Шкільний вулик» у Заворичах створений у Калитянській ТГ на Київщині, щоб показати школярам, що є можливість і в сільській місцевості заробляти кошти.

Українські пасічники щороку експортують близько 50-55 тис. т меду і виконують всі свої зобов’язання перед країнами ЄС попри те, що країна вже третій рік живе в умовах воєнного стану.

Україна за січень-червень поточного року експортувала 48 тис. т меду, це на 95% більше у порівнянні з відповідним періодом 2023 р.

Проєкт OK HONEY для Олени Коваленко був мрією, яку вона довго не наважувалась втілити, і саме війна спонукала її не чекати далі. Складнощів на цьому шляху було не мало, починаючи від придбання тари і закінчуючи відсутністю електроенергії.

Перші три вулики на пасіці Владислава Рябокляча з’явилися навесні 2018 року, а зараз — уже 20 бджолосімей. Але за кількістю вуликів та сімей пасічник не гониться, а головним у своїй справі вважає силу бджолосім’ї та її якість.

Європейський Союз посилює контроль з боку країн експортерів меду та продуктів бджільництва для покращення простежуваності ланцюга постачання.