мед

Житомирщина була і залишається лідером серед областей України у виробництві меду.

Станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 56 965 пасічницьких господарств, які утримують 2 702 499 бджолиних сімей. Оскільки реєстрація є добровільною, то фактична кількість значно більша.

Українські виробники меду за останні 10 років суттєво посилили свої позиції на світових ринках. Якщо 2012 року Україна експортувала обсяги понад 10 тис. т, то за результатами 2023 року ці показники вп’ятеро більші.

Пасічники Полтавської області утримують понад 130 тисяч бджолосімей, працює п’ять племінних пасік із розведення української степової породи. В регіоні щороку виробляється понад 3 тис. т меду.

Проєкт «Шкільний вулик» у Заворичах створений у Калитянській ТГ на Київщині, щоб показати школярам, що є можливість і в сільській місцевості заробляти кошти.

Українські пасічники щороку експортують близько 50-55 тис. т меду і виконують всі свої зобов’язання перед країнами ЄС попри те, що країна вже третій рік живе в умовах воєнного стану.

Україна за січень-червень поточного року експортувала 48 тис. т меду, це на 95% більше у порівнянні з відповідним періодом 2023 р.

Проєкт OK HONEY для Олени Коваленко був мрією, яку вона довго не наважувалась втілити, і саме війна спонукала її не чекати далі. Складнощів на цьому шляху було не мало, починаючи від придбання тари і закінчуючи відсутністю електроенергії.

Перші три вулики на пасіці Владислава Рябокляча з’явилися навесні 2018 року, а зараз — уже 20 бджолосімей. Але за кількістю вуликів та сімей пасічник не гониться, а головним у своїй справі вважає силу бджолосім’ї та її якість.

Європейський Союз посилює контроль з боку країн експортерів меду та продуктів бджільництва для покращення простежуваності ланцюга постачання.

Україна переважно постачає мед на ринки країн Євросоюзу.

Ринок послуг керованого бджолозапилення в Україні розвивається, хоч і дуже повільно. Водночас і міжнародні дослідження, і спостереження українських агровиробників ентомофільних (комахозапильних) культур показують суттєве підвищення врожайності — від 30 до 50% — у разі застосування технології керованого бджолозапилення.

На весняний медозбір цього року негативно впливає нестабільна погода. Певний час було холодно, і бджола сиділа у вулику, не працювала, а тим часом ріпак відцвітає, акація починає цвісти. Взятку немає, а корми бджоли під’їдають добре. Бджолосім’ї збільшуються — зараз у них саме пік зростання. За таких умов існує великий ризик роїння.

Експорт меду з України в квітні 2024 року становив 9,3 тис. т, що на 1,6 тис. т перевищує показник попереднього місяця та на 5,4 тис. т — показник квітня 2023 року.

Через нестабільність ціни на мед та невизначеність бджолярі менше інвестують у розвиток своїх пасік.

Через нестабільні погодні умови прогнози з медозбору пасічники робити не беруться. Якщо будуть дощі, то розраховують на липу. Загалом незалежно від регіону бджолярі роблять ставки на соняшник.

Рання весна негативно не вплине на урожай меду.