мед

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило вимоги до меду. Зміни стосуються як термінології, так і посилення вимог до складу продукту.

За підрахунками експертів, український внутрішній ринок споживає понад 20 тис. т меду на рік. Хоча велика частина ринку не лежить у каналі офіційної торгівлі, а постачається напряму від бджоляра до споживача.

Продукція з меду з доданою вартістю сьогодні займає не більше 1% від загального обсягу виробленого продукту. Але українська медова галузь має всі підстави перейти від постачальника сировини до постачальника готового продукту.

Законодавчо на державному рівні буде передбачено і врегульовано питання щодо запобігання загибелі бджіл від отруєнь. Для цього вже у грудні – січні буде запущено в тестовому режимі систему оповіщення через ДАР, де, окрім інформації про обробку полів, будуть дані про можливість вивезення пасік на запилення.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

Родина Олександра та Олени Яценко з Кривого Рогу вже 9 років займається бджільництвом. Починали все з нуля, зовсім не маючи досвіду у цій сфері. Стартували з 5 вуликів-лежаків, зараз мають 30.

Солодка справа у родині Коцурів на Закарпатті передається від покоління до покоління з 1977 року. На пасіці працюють родиною, і кожен має тут свої обов’язки.

Понад 25 найменувань товарів наразі продається у міжнародній мережі супермаркетів Lidl у межах проєкту «Європейські полиці для українських виробників».

Трійка лідерів покупців українського меду в ЄС за обсягами щорічно залишається майже незмінною — це Німеччина, Польща та Франція, на які припадає близько 60% від загального експорту України до ЄС.

Зараз мало хто в ЄС захоче взяти на себе мито, тому намагатимуться отримати для його компенсації ще нижчу ціну, а нижче, стараннями деяких експортерів, у яких основний інструмент торгівлі — це демпінг, уже нікуди.

Пасіка «Медоноша» розташована в селі Ровжі на півночі Київщини. Оскільки вона знаходиться в лісі, перший взяток тут отримують весною та раннім літом, коли цвітуть лісові медоноси. У середньому в цей період мають 15-18 кг меду з бджолосім’ї. Технічні культури до кінця літа дають ще 25-30 кг на сім’ю.

Україна досягла «медових рекордів» експорту до Євросоюзу значно раніше, аніж отримала вільний доступ до його ринку.

Основні покупці та імпортери ЄС були в очікуванні й імпортували надлишкові обсяги меду до початку дії митного тарифу, тим самим забезпечили собі можливість працювати без зміни цін для своїх покупців усередині ЄС.

Ферма «Пасіка 21» істотну надбавку до дохідної частини бюджету, окрім інших проєктів, формує завдяки органічному продукту.

«Медові Брати» вивели свою продукцію на ринок Нідерландів.

Експорт меду за результатами 2023 року забезпечив 0,6% від сукупної виручки українського аграрного експорту.

Середньорічні обсяги експорту меду з України, якщо брати в середньому за 5 років, сягнули 59,5 тис. т.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».

Європейський Союз відновив дію тарифної квоти на імпорт українського меду, використавши механізм «екстренного гальмування».