
У ФГ «Георгіївське К» займаються двома напрямами: розвивають бджільництво та садівництво. Виготовляють свічки, крем-мед із сублімованими ягодами, локальні трав’яні чаї, зокрема, мають цікавий формат чаю в дерев’яних ложках. Також займаються переробкою волоського горіха.

Компанія Beehive вивела свою продукцію на ринок Норвегії.

Карпатський бренд Stovpiuk Family Brand презентував унікальний продукт — медове драже.

Подарунок — це завжди приємний знак уваги. До нас на «Товариство Крафту» часто приходять, щоб купити щось особливе, тому я добре знаю, що вибір подарунка — це не завжди просто. Насамперед коли хочеться знайти щось цікаве та небанальне.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області презентувало новинку — мед, який було зібрано у заповідній зоні Тарасової гори.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.

Пасічник Віталій Кром з Новгород-Сіверщини, що на Чернігівщині, до війни тримав більше 30 бджолосімей. Останніми роками довелося зменшити їхню кількість до 20 та змінити кочове розміщення на стаціонарне. Проте, незважаючи на скорочення, бджоляру вдалося зберегти кількість і якість меду.

Пасічне господарство «Конюшина», що на Черкащині, має широку лінійку меду, крем-меду, меду з горішками. З новинок у асортименті — мед і крем-мед у стіках.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило вимоги до меду. Зміни стосуються як термінології, так і посилення вимог до складу продукту.

За підрахунками експертів, український внутрішній ринок споживає понад 20 тис. т меду на рік. Хоча велика частина ринку не лежить у каналі офіційної торгівлі, а постачається напряму від бджоляра до споживача.

Продукція з меду з доданою вартістю сьогодні займає не більше 1% від загального обсягу виробленого продукту. Але українська медова галузь має всі підстави перейти від постачальника сировини до постачальника готового продукту.

Законодавчо на державному рівні буде передбачено і врегульовано питання щодо запобігання загибелі бджіл від отруєнь. Для цього вже у грудні – січні буде запущено в тестовому режимі систему оповіщення через ДАР, де, окрім інформації про обробку полів, будуть дані про можливість вивезення пасік на запилення.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.

Родина Олександра та Олени Яценко з Кривого Рогу вже 9 років займається бджільництвом. Починали все з нуля, зовсім не маючи досвіду у цій сфері. Стартували з 5 вуликів-лежаків, зараз мають 30.


Солодка справа у родині Коцурів на Закарпатті передається від покоління до покоління з 1977 року. На пасіці працюють родиною, і кожен має тут свої обов’язки.

Понад 25 найменувань товарів наразі продається у міжнародній мережі супермаркетів Lidl у межах проєкту «Європейські полиці для українських виробників».

Трійка лідерів покупців українського меду в ЄС за обсягами щорічно залишається майже незмінною — це Німеччина, Польща та Франція, на які припадає близько 60% від загального експорту України до ЄС.

Зараз мало хто в ЄС захоче взяти на себе мито, тому намагатимуться отримати для його компенсації ще нижчу ціну, а нижче, стараннями деяких експортерів, у яких основний інструмент торгівлі — це демпінг, уже нікуди.