Найпоширеніша інновація серед аграріїв — диференційоване внесення ресурсів
Додаткова прибутковість завдяки інноваціям: як аграрії економлять ресурси та збільшують урожайність
04 квітня 2025, 05:54 290
Автопілот на кожній одиниці техніки, аналіз ґрунту щоп’ять років, супутниковий моніторинг полів, посекційне відключення обприскувачів і сівалок, точність висіву до штуки, точкове внесення добрив, картографія комбайнів — неповний список інноваційних підходів, втілених чи запланових у ФГ «Моя Земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро» на Полтавщині. Власником обох господарств є Григорій Шамрицький.
Цьогоріч ФГ «Моя Земля 2015» стало фіналістом конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» у номінації «Інноваційність у землеробстві та Smart-управління», проведеного AgroPortal.ua. Підприємство у своїй заявці зазначило вісім інновацій. Частина з них уже реалізована, частина — в процесі.
Автопілот на кожному тракторі
Загальний земельний банк двох господарств складає близько 1200 га. Цього року сіють соняшник, кукурудзу, сою та незначні площі озимої пшениці.
Автопілот має бути на кожній одиниці техніки, що працює в полі, наголошує керівник ФГ «Моя Земля 2015» Григорій Шамрицький. У техпарку господарства установили вже три автопілоти. Співпрацюють із компанією Frendt.
Моніторинг посівів за допомогою супутникових даних через систему Cropwise у «Моя Земля 2015» розпочали ще минулого року, замінили провайдера на того, що надає кращий сервіс. Усі поля внесені в систему, аналіз рослин проводиться за індексом NDVI.
«Цього року ще доставили датчики в баки та датчики руху на всю нашу техніку, і пов’язуємо все з системою Cropwise. Вона буде видавати всі дані щодо витрат палива, руху техніки по кожному полю, по кожній культурі. Будемо бачити, який механізатор на якій одиниці техніки коли і яку операцію здійснював на полі, і який вийшов кінцевий результат. У підсумку буде аналіз: якої культури скільки посіяно, які витрати палива, швидкість посіву, погода і, врешті-решт, скільки зібрали врожаю», — розповідає Григорій Шамрицький.
Своя метеостанція
Метеостанція в господарстві також уже встановлена. Вона першочергово допомагає визначити кількість опадів, а також проаналізувати швидкість вітру, що надважливо для обприскування.
«Проводити обприскування за швидкості вітру більше 3 м/с взагалі неефективно. Це вже якщо ситуація критична, вітер очікується на 3-4 дні, а бур'ян переростає, тоді замінюємо форсунки і обприскуємо, буває, і за 5-6 м/с. Кількість опадів дозволяє коригувати внесення ЗЗР і добрив як по культурах, так і по площах», — зазначає керівник.
Зараз у ФГ триває установка трекерів і RTK станцій, це дозволить отримати безперебійний прямий сигнал. А попередити крадіжки допомагають GPS трекери, встановлені на техніці. Таким чином контролюється рух машин і витрати палива. «Коли різкий спад палива в баці, зрозуміло, що його хтось зливає», — пояснюють у господарстві.
Посів по «Дукату»
У парку «Моя Земля 2015» сучасний посівний комплекс «Омега». За його допомогою вже сіяли озиму пшеницю, а на цей рік запланований посів сої і потім по пшениці — ріпак. Агрегат може виконувати сім операцій.
«Новий посівний комплекс дозволить не стільки скоротити витрати, скільки зробити посів якіснішим: на точно визначену глибину, з якісною підготовкою посівного ложа. Минулого року практикували посів по стерні після сої — агрегат сіє не гірше, ніж на полі з обробітком. Цього року плануємо частину площ сіяти лише по «Дукату», де немає обробітку, тобто пройшлися «Дукатом» і одразу запускаємо посівний комплекс. На полях з обробітком не використовуємо компактомат, таким чином економлячи на одній операції (паливо, ресурс техніки, зарплата, уникаємо зайвого трамбування поля), а одразу запускаємо посівний комплекс. Завдяки цьому зберігаємо вологу і не укатуємо поле, чим не зменшуємо врожайність», — розповідає Григорій Шамрицький.
На сівалці передбачене посекційне відключення для уникнення повторних посівів. У господарстві багато маленьких полів, неправильної форми, і на 7-10% посівних площ раніше були перевитрати посівного матеріалу 10% і більше. Зараз є можливість економити ці 10% і, крім того, отримувати вищу врожайність. Адже на цих 7-10% площ урожайність була щонайменше вдвічі менша, оскільки посіви були загущені, з вищими ризиками вилягання і вразливості до хвороб.
Так само пофорсуночне відключення, встановлене на обох обприскувачах, дозволяє уникнути перевитрат препаратів і не пригнічувати рослини зайвим обробітком.
«На одному обприскувачі діє пофорсуночне, а другому — посекційне відключення. На тих же самих 10% полів під перекриттями отримуємо додаткову урожайність, оскільки не «палимо» культуру подвійною порцією ЗЗР. Це також суттєва економія: якщо на обробіток витрачається близько $70/га, то навіть 7% — це вже $7-8/га, а для нашого господарства — майже $3 тис./га. Це лише на одному обприскуванні, а їх за сезон треба три-чотири, от і маємо вже $10-11 тис., тоді як вартість обладнання була навіть меншою. Більшість же малих сільгоспвиробників шкодують ці $7-8 тис. на посекційне відключення, хоча це суттєво економить препарати і не шкодить довкіллю. Варто рахувати і аналізувати кожну дію: для чого ми її робимо, який буде ефект від цього», — вважає аграрій.
Аналіз ґрунту як must have
Аналіз ґрунту для фермерського господарства — не просто інновація, а регулярна дія.
«Попередній аналіз ґрунту проводили п'ять років тому. Це дає можливість зрозуміти, що відбувається в родючому шарі, які й під яку культуру мікроелементи потрібні, скільки добрива необхідно. За даними аналізу, щонайменше стан нашого ґрунту не погіршується. Хто не робить аналіз ґрунту, фактично вносить добрива навмання, адже кожен район, кожна область і навіть поле — різні. Це не лише перевитрати добрив, у ґрунті потім одного мікроелементу більше, а іншого — менше. Вони закислюються, зменшується шар гумусу», — додає Григорій Шамрицький.
Цьогоріч дослідження робили за програмою USAID із компенсацією половини вартості. Ціна для ФГ склала 100 грн/га з 10-гектарною сіткою.
Список інновацій на майбутнє
У планах агровиробника — доставити автопілоти на всю без винятку техніку, а комбайни озброїти картографами, щоб бачити, яке поле і навіть які його зони дають найбільшу продуктивність. Також на глибокорозпушувач хочуть поставити причіпний бункер, щоб восени добрива вносити безпосередньо в ґрунт і на потрібну глибину. «Це дозволить чітко використовувати потрібну кількість добрив, а не розкидати їх лійкою по полях. Крім того, вже час купувати новий трактор і додаткову шлейф-борону, оскільки одна із вчасним закриттям вологи не справляється», — пояснили у ФГ «Моя Земля 2015».
Разом із новими агрегатами розширюється і список культур. Зокрема, планують вирощувати гарбузи на насіння, а також ріпак, адже це наймаржинальніша на сьогодні культура. Заходячи у нішеві культури, спочатку потрібно чітко спланувати їх збут, радить Григорій Шамрицький: «Подумайте, кому і за яким контрактом будете реалізовувати врожай, за якою ціною, в який термін будуть постачання, і бажано отримати передоплату».
Торговельні війни не оминають і невеликі господарства, навіть з 10-20 га. «Трамп видав чергову заяву — соя в Україні обвалилася на тисячу гривень. Мінагрополітики має працювати на міжнародних ринках, домовлятися про квоти, збільшувати їх, виходити на нові ринки», — зазначає аграрій. Втім, незважаючи на відкриття ринку Китаю, горох поки що сіяти не будуть, оскільки це складна культура, і її в регіоні практично не вирощують.
Власні склади та сушарка
Ще минулого року в ФГ «Моя Земля 2015» придбали приміщення старої ферми — корівники, що будуть перебудовувати під склади. Один корівник уже реконструювали, на черзі — ще три.
«Це будуть підлогові склади, таким шляхом зможемо зберігати зерно до його продажу й не залежати від якості, яку встановлює елеватор, — ніхто не обдурить. Крім того, у жнива не будуть простоювати комбайни, і не потрібно винаймати додаткові автомобілі для перевезення, адже на елеваторах завжди черга, і щоб швидко збирати врожай, потрібно наймати інші автомобілі. А так свій транспорт: поїхав — висипав — знову на поле. Крім того, хочемо встановити власну сушарку, оскільки повертаємося цього року до кукурудзи, а без своєї сушарки вона не дуже вигідна», — пояснює Григорій Шамрицький.
Розширення земельного банку також є в переліку справ на майбутнє. Зараз темпи уповільнилися, адже за кожен гектар величезна конкуренція. Втім, пайовики довіряють ФГ «Моя Земля 2015» і поступово приєднуються. Орендна плата складає 6 тис. грн /га з уже відрахованими податками.
200 корів і власний магазин
Ще до повномасштабної війни в ФГ були плани з розвитку тваринництва, а саме — молочної товарної ферми. Поки що це питання на паузі, оскільки потрібні величезні інвестиції.
«Хотів би побудувати ферму на 200-250 голів із завершеним циклом, з власною переробкою і, можливо, навіть магазинчиками. Капіталовкладення дуже великі: одна нетель коштує $1200-1500/голова. Отже $120 тис. потрібно лише на 100 нетелей. Придбати і реконструювати приміщення — ще 10-12 млн грн. Сумарно $500-600 тис. потрібно для початку. І це ще не суперкруті технології», — розмірковує Григорій Шамрицький.
Кредитування стало дорожчим. До війни ФГ мало змогу узяти кошти під 0%, тоді навіть не використовували весь доступний кредитний ліміт. Зараз же використовують повністю і платять 7% за кошти на інвестпроєкти і 13% — за обігові кошти.
«Тобто якщо раніше за 10 млн грн не потрібно було платити взагалі, то сьогодні відсоткова ставка складає 1 млн грн від зазначеної суми. Ці кошти ми могли б направити на розвиток. Якщо зупинити інвестиції, а ми вже десь на завершальній стадії оновлення техніки, та не розширювати земельний банк, а спрямувати весь капітал на тваринницький проєкт, то поступово за 3-5 років щось можна зробити», — рахує фермер.
На його думку, попит на молочну продукцію буде високим, адже поголів'я у приватних домогосподарствах постійно зменшується, а на молочно-товарних фермах — збільшується. Кількість молока недостатня навіть для внутрішніх потреб країни.
Сировинну базу для ферми господарство цілком може забезпечити, на одну корову необхідно 0,4 га. Випас не потрібен, краще безприв’язне утримання в приміщенні за постійної температури, з хорошою вентиляцією, вільним доступом до води, корму й автоматизованим доїнням у доїльному залі.
«За товарного виробництва молока утримання корів на паші не завжди доцільне: тварини мають ходити десятки кілометрів на день, відчувають стрес від зміни раціону. Потрібен монокорм, що залежить не від пори року, а від тільності корови та її віку. Звісно, якщо це крафтові мініферми на 5-10 голів десь у Карпатах, то корови там пасуться пів року. Товарне виробництво молока — це один підхід. Якщо це випас для виробництва вручну крафтового сиру — це інший підхід», — вважає Григорій Шамрицький.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
