Дмитрівська ТГ: На шляху до екологічно чистого бізнесу в сільському господарстві та переробці

Якщо не враховувати 2022 рік, то до цього часу яке спрямування мала ваша громада, які шляхи розвитку планувались — аграрні, туристичні, розвиток торгівлі? Було якесь бачення тоді, і наскільки воно змінилося зараз?

Наталія Стиркуль: Дмитрівська СТГ — це аграрна громада, адже 74,88% її площі займають землі сільськогосподарського призначення, що визначає основний напрям економічної діяльності — виробництво сільськогосподарської продукції. 

На даний час розробляється туристична карта громади, і надалі планується розвиток гастротуризму та агротуризму. Дмитрівській ТГ пощастило, адже на нашій території є три унікальні пам’ятки природи: заповідне урочище «Бочки», ботанічна пам’ятка природи «Ковилові горби під Поповим» та ботанічна пам'ятка природи «Кудинове». Все це мальовничі місця, і на сьогоднішній день всі мають можливість ознайомитися з ними.

Мережа торговельних закладів у громаді досить розвинена, на території працює 36 магазинів, зокрема супермаркети «Оптовик» та «Файно Маркет», і 5 закладів харчування.

Бачення розвитку громади — інвестування у проєкти. Був запропонований проєкт «Розумне місто», але в умовах воєнного стану є обмеження в фінансуванні. В громаді широко практикувався громадський бюджет/бюджет участі, де бажаючі писали проєкти, відбувалося голосування, і переможці разом із фінансовою підтримкою від Дмитрівської СТГ втілювали їх у життя. На даний час це призупинено.

В одному з сіл Дмитрівської ТГ нещодавно відкрилася хлібопекарня. Чи маєте виробничі підприємства, які виготовляють продукти харчування? Які саме?

Наталія Стиркуль: На території громади працює два молокопереробні підприємства — ТОВ МП «Мрія» та СОК «Іванковецький світанок», а також олійня. 

Виготовленням кисломолочної продукції займається родина Анатолія Мошана у с. Макариха. В асортименті «Сирного раю» — понад 20 видів сиру.

Чи розглядаються варіанти відкрити на території громади переробні підприємства? Чи цікавляться місцеві жителі такою можливістю, і чим у цій справі приватним підприємцям може допомогти громада?

Наталія Стиркуль: Молокопереробні підприємства закупають сировину у жителів громади і виробляють сир, кефір, пастеризоване молоко, глазуровані сирки, масло, вершки. Олійня переробляє насіння соняшнику, яке привозять жителі. 

Наразі у громаді розглядається варіант відкриття лінії з виробництва макаронних виробів. У перспективі — придбання млина для борошна.

Також було прийнято Програму розвитку малого та середнього підприємництва Дмитрівської сільської територіальної громади на 2021-2023 роки, в якій передбачено фінансування. Одне з переробних підприємств громади скористалося програмою, також усім бажаючим надається допомога у написанні проєктів, бізнес-планів та заявок на участь у конкурсах та проєктах.

Хлібопекарня відкрилася за підтримки міжнародного фонду. Можливо, є ще приклади співпраці з подібними організаціями та вже реалізованої підтримки підприємництва на селі?

Наталія Стиркуль: Так, на території СОК «Зерносмак» відкрито пекарню з виробництва хліба та хлібобулочних виробів за технічної підтримки Програми DOBRE.

ТОВ МП «Мрія», яке займається переробкою молока, взяло участь у конкурсі, який проводив Регіональний фонд підтримки підприємництва у Кіровоградській області, написано бізнес-план «Придбання спеціалізованого автомобіля (рефрижератора). Товариство пройшло конкурсний відбір та вийшло переможцем.

Подано заявку на участь у програмі Данської ради у справах біженців (DRC), яка спрямована на підтримку аграрного сектору та харчового виробництва в Україні.

У вашій громаді переважає сільське населення. Скажіть, чи є зараз у людей робота?

Наталія Стиркуль: Однією з актуальних та гострих проблем економічного розвитку території була і залишається зайнятість населення. В громаді проживає 7 546 осіб. Частина жителів, а саме 760 одноосібників, зайняті вирощуванням сільськогосподарської продукції. 

Молодь, яка проживає на території громади, здебільшого навчається, а потім залишається працювати у містах. Тож демографічна ситуація в цілому є негативною, що призводить до міграції населення, спроможного до праці, в пошуках кращого життя, виїзду за кордон у пошуках роботи.

Ще до війни в стратегії громади було зазначено, що території ТГ є перспективними для будівництва сонячних електростанцій. Чи плануєте після перемоги шукати інвестора і реалізовувати цю економічну складову?

Наталія Стиркуль: Стратегічна ціль громади — економічно сильна громада веде екологічно чистий бізнес у сфері сільського господарства, переробки, лісового господарства та агротуризму, забезпечуючи роботу та гідний дохід жителям та приїжджим фахівцям.

Одним із завдань стратегії є започаткування діяльності у сфері виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Серед пріоритетних інвестицій — розвиток сонячної енергетики. На даний час іде пошук інвестора, і надалі громада планує реалізувати проєкт —налагодити ефективне енергозабезпечення закладів соціально-культурної сфери, вуличного освітлення.

Загалом, якщо брати Дмитрівську ТГ, що вона може запропонувати інвестору, яку має інвестиційну привабливість?

Наталія Стиркуль: Територія громади інвестиційно досить приваблива. Маємо стабільний соціально-економічний розвиток, збалансованість фінансово-економічних відносин, розвиненість дорожньо-транспортної інфраструктури.

Останніми роками розглядалися різні варіанти залучення інвесторів, зокрема з метою встановлення сонячних панелей для надійного енергозабезпечення та підвищення рівня енергоефективності громади. Проте війна внесла свої корективи, і цей процес відкладено до завершення воєнного стану в нашій країні.

Інвестиційна привабливість території — земельні ділянки, які можуть бути запропоновані інвесторам під сонячні електростанції; є об'єкти нерухомого майна, які можна використовувати під майстерні. 

На Кіровоградщині не велися активні бойові дії, тобто регіон порівняно безпечний. Яку кількість ВПО прийняла громада, як забезпечувала житлом, харчуванням? Чи допомагав у цьому аграрний бізнес? 

Наталія Стиркуль: Від початку повномасштабного вторгнення Дмитрівська громада прихистила понад 800 людей, які рятувалися від обстрілів та бойових дій. В нашу громаду їхали з Київщини, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини, Донеччини. 

Наразі в громаді проживає 349 переселенців, це 112 сімей + 45 по одній особі, 68 сімей з дітьми, з них 8 багатодітних, 38 дітей віком до 6 років, 60 дітей віком від 7 до 17 років. Пенсіонерів — 55, інвалідів — 25. Трьох переселенців із маломобільних груп, які приїхали в громаду з Харкова, Краматорська та Донецька, було розміщено на постійне проживання в терцентр Дмитрівської громади.

Всі, хто звертався щодо поселення, були влаштовані. Допомагали їм продуктами харчування, одягом, дровами.

Організація допомоги, облаштування перших прихистків та місць для перебування переселенців відбувалися спонтанно, завдяки небайдужості наших мешканців, керівників фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств. 

Які нагальні проблеми сьогодні вирішуєте в громаді та які з них не під силу вирішити самотужки?

Наталія Стиркуль: З початком війни проблеми виникають щодня, проте з більшістю вдається впоратись своїми силами.

Водночас існують проблеми, спричинені факторами, на які, на жаль, ми впливу не маємо. З фінансового боку основною проблемою в громаді є зменшення обсягів дохідної частини бюджету за ПДФО. Причиною суттєвого зменшення є мобілізація частини працівників бюджетоутворюючих підприємств нашої громади у зв’язку з воєнним станом в Україні, а також скорочення виробництва такими підприємствами. Цю нестачу намагаємося збалансувати за рахунок перевиконання інших податкових надходжень.

Також проблемним питанням є виконання видаткової частини бюджету. Через пріоритетність здійснення платежів органами Казначейства, які введені в дію ПКМУ від 09 червня 2021 року №590, не маємо можливості втілити всі свої задуми. Водночас ми виконуємо ряд першочергових завдань щодо енергоефективності та створення безпечного освітнього, робочого та життєвого середовища шляхом облаштування укриттів у комунальних закладах громади.

Одним із головних питань залишається здійснення заходів щодо цивільного захисту населення. 

Із глобальних питань, які громада не може вирішити самотужки, — розроблення комплексного плану просторового розвитку території. За підрахунками 2021 року, вартість розроблення комплексного плану складала близько 6 млн грн.

Також одним із важливих питань залишається відновлення (капітальний ремонт, реконструкція) автомобільних доріг державного значення, які проходять через територію громади.

У Кропивницькому та Олександрійському районах знаходиться дорога Т-12-11, що сполучає міста Знам’янка та Світловодськ, проходить через Дмитрівку — адміністративний центр Дмитрівської сільської територіальної громади.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №55 відрізок Знам’янка – Подорожнє протяжністю 51 км віднесено до переліку доріг загального користування державного значення у Кіровоградській області. Протягом багатьох років дорога не ремонтувалася та сьогодні знаходиться у вкрай незадовільному стані, що ускладнює логістику і транспортне сполучення.

Крім того, в незадовільному технічному стані знаходяться автомобільні мости в межах с. Дмитрівка дороги Знам’янка-Подорожнє. З часу введення їх в експлуатацію у 1967 році не проводились жодні ремонтні роботи, що призвело до їх критичного стану. Вантажопідйомність мостів не відповідає сучасним навантаженням та нормативним вимогам, у зв’язку з чим виникла нагальна потреба у проведенні капітального ремонту.

З метою покращення стану соціально-економічного розвитку, інвестиційної привабливості території, створення умов для безпечного і комфортного життя пропозицією громади було облаштування велосипедної доріжки вздовж вищевказаної автомобільної дороги, неодноразово піднімалося питання щодо ремонту дороги Знам’янка – Подорожнє. У 2021 та 2022 роках виділялася субвенція з місцевого бюджету щодо розроблення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт, але питання залишилось невирішеним. 

Як очільник громади, які шляхи її відбудови ви вбачаєте? Не лише Дмитрівської ТГ, а загалом громад, які через непрацюючий бізнес недоотримують фінансування. Можливо, є ідеї, як має вирішуватись питання на державному рівні?

Наталія Стиркуль: Дійсно, під час воєнного стану бюджети громад зазнали значних втрат, особливо тих, що опинилися в зоні бойових дій. З 1 квітня 2022 року змінами до Податкового кодексу України було запроваджено пільги для сплати окремих видів податків на всю територію України до припинення або скасування воєнного стану. Даними пільгами могли користуватися всі платники — як ті, що дійсно в цьому мали потребу, так і ті, що продовжували в повній мірі працювати та отримувати прибуток. Маємо надію, що з 1 липня поточного року буде відновлено довоєнний стан оподаткування, і громади зможуть отримувати належний рівень доходів. 

А поки ми йдемо шляхом залучення інших джерел наповнення бюджету. Так, нещодавно відкрили кооператив «Зерносмак», що в перспективі дасть можливість не тільки забезпечити продовольчу безпеку території, а ще й додаткові надходження від ПДФО за рахунок створення нових робочих місць. Тож іншим громадам також треба залучати малий бізнес для поступового відновлення та життєзабезпечення територій.

На даний час варто розраховувати на власні сили та фінансовий ресурс громади, адже перед державою зараз і так стоять надважливі проблеми та завдання.

Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua