Стале землеробство: які методи зроблять сільгоспвиробників ефективнішими

23 червня 2023, 09:20 3011

Україна тримає стратегічний курс на євроінтеграцію, і прогресивні аграрії, попри всі економічні складнощі, вже впроваджують європейські стандарти у виробництво. Одним із найважливіших аспектів цього процесу є дотримання правил сталого землеробства.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині, яке відоме своєю інноваційністю, не зупиняється рух з упровадження нових технологій, спрямованих на раціональне використання ресурсів, досягнення ефективної планової урожайності, збереження екології та захист біорізноманіття. Саме такі підходи сприяють розповсюдженню методів сталого розвитку в сільському господарстві.

За словами керівника підприємства Олександра Широкоступа, працювати нині аграріям непросто: ціни на вироблену продукцію низькі, діє обмеження на експорт, але водночас потрібно забезпечити посіви належним живленням і захистом, щоб отримати врожай та вийти на кінцевий продукт без збитків.

propData.content.image
Олександр Широкоступ, керівник ФГ «Широкоступ»

Коли співпрацюєш із людьми, які тебе чують, пропонують новітні технології, хочуть допомогти досягти більшої ефективності та прибутковості — все вдається. Вже понад 20 років працюю з компанією «Сингента». Це надійний партнер, який реалізовує якісні продукти, спрямовує увагу сільгоспвиробників на здорові та альтернативні рішення. Від цього виграють усі аграрії, зокрема і моє господарство.

Як фермери диверсифікують ризики

Цьогоріч підприємство відсіялося вчасно, отримали гарні сходи по всіх культурах. Особливістю сезону стало зменшення площ під кукурудзою на 15%, а також посіяли менше сої. Натомість збільшили площі під пшеницею, квасолею, цукровим буряком. Також посіяли 264 га ячменю, адже вже не перший рік вирощують цю культуру для пивзаводу і вже навіть ввели в сівозміну озимий ячмінь. 

Гарантовану реалізацію господарство також має на цукровий буряк, співпрацюють із Шамраївським цукровим заводом. Під нього виділили 207 га, посіяли гібриди французької селекції. З осені внесли на цю площу 11 тис. т органіки, безводного аміаку в діючій речовині 110 кг, під культивацію внесли аміачну селітру. Врожайність минулого року була понад 840 ц/га за цукристості 17%. Цьогоріч сподіваються зібрати не менше.

Окремої уваги заслуговує гречка, яку в попередні роки господарство сіяло небагато, в межах 10-15 га, здебільшого для бджіл. 

«Зараз все по-іншому — на гречку є попит і хороша ціна. Минулорічний врожай вдалося продати по 44 тис. грн/т. Урожайність була на рівні 2-2,5 т/га. Тож цього року посіяли 100 га, адже культура цікава не лише з економічного погляду, але й корисна для ґрунту, сівозміни та для бджіл, яких пасічники привозять спочатку на посіви гречки, а потім лишають і на соняшник», — розповідає Олександр Широкоступ.

До речі, соняшник у ФГ «Широкоступ» вирощують лише від «Сингенти». Цього року обрали гібриди Конді та Бріо.

Важливою культурою для господарства є ріпак, адже економіка на ньому завжди була добра, до того ж це перші гроші для аграрія. Тут також вирощують гібриди ріпаку від «Сингенти». Цьогоріч прогнозують отримати кращий урожай, ніж минулого року. Але фермер переживає за ціну, адже нині ріпак контрактують по $300/т, що дуже мало.

Інтегрований захист: поєднання хімічного і механічного методів 

Інтегрований захист рослин — це комплекс різних елементів захисту та регуляція чисельності шкідливих організмів. За словами керівника групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні Олександра Зозулі, жоден засіб або метод самостійно не може забезпечити якісний захист, а за поєднання різних підходів отримується більша гарантія захисту.

propData.content.image
Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні

Потрібно враховувати питання резистентності. Революційно нових діючих речовин немає, а при частих повторних внесеннях препарату рослини та шкідливі організми швидко пристосовуються, і отримуємо резистентність. В такому разі потрібно збільшувати дозу або кратність обробок, що додає навантаження на навколишнє середовище. Тому це спонукає нас звернутися до інтегрованого захисту.

Він додає, що компанія «Сингента» впроваджує елементи інтегрованого захисту та відповідально ставиться до використання хімічних препаратів. До того, ж такий підхід дає змогу покращити ефективність при зменшенні пестицидного навантаження, зменшити стресові фактори для рослин, в кінцевому рахунку підвищити врожайність і якість сільськогосподарської продукції.

Саме у ФГ «Широкоступ», крім безпосередньо хімічного методу, використовують різні підходи до захисту рослин, водночас приділяють увагу збереженню екосистеми, здоров’ю ґрунтів та підвищенню біорізноманіття. Цього року господарство перше в Україні придбало машину, яка механічно видаляє бур’яни. 

За словами Олександра Широкоступа, основне її спрямування — робота на буряках, але також вже випробували на гречці. Для якісної роботи машини потрібна рівна площа поля та вологий ґрунт. Кращий результат у боротьбі з бур’янами буде забезпечено за роботи хімічного захисту на початковому етапі. Так, на цукровому буряку були використані гербіциди Дуал Голд та Бетанал. Це дало можливість дати добрий старт молодим рослинам. Потім проведена культивація, і завершиться боротьба з бур’янами використанням агрегата з видалення небажаної рослинності. Такий підхід покращує ефективність, зменшує пестицидне навантаження та виникнення резистентності до гербіцидів, покращує умови для розвитку рослин (доступ повітря до кореня, збереження вологи тощо).

Моніторинг та інші агротехнічні заходи в інтегрованому захисті 

У господарстві значну увагу приділяють вибору стійких до хвороб гібридів рослин та дотримуються сівозміни, що також є частиною інтегрованого захисту.  

За рекомендацією експертів компанії «Сингента» на посівах почали використовувати біологічні препарати, які посилюють стійкість рослин у стресових умовах. Це допомагає покращити розвиток рослин та знизити побічну дію хімічних препаратів. 

«Зараз проводимо експеримент із внесення антистресової групи препаратів, які дають можливість зменшити стрес у рослин і покращити їхню фізіологічну активність. Отримуємо два позитивних ефекти: культура краще переносить застосування хімічних продуктів, а бур’ян активніше споживає препарат. Завдяки цьому можна зменшити норму внесення гербіциду та кількість обробок», — розповідає Олександр Зозуля.

Також у ФГ «Широкоступ» використовують супутниковий моніторинг та цифрові методи діагностики стану рослин, ґрунту. На основі отриманих даних вживаються оперативні заходи для покращення розвитку сільськогосподарських культур. Для аналізу одержаних даних використовують можливості штучних нейронних мереж. Це дозволяє дистанційно на полі визначати кількість елементів живлення, наявність стресу та інші параметри у рослини. Наприклад, можна з допомогою нейронної мережі визначити потенційні втрати на соняшнику з причини нерівномірного дозрівання, що дає можливість прийняти рішення щодо доцільності десикації.

Вже цього року під час збирання врожаю у господарстві застосовуватимуть систему визначення якісних показників зерна безпосередньо в полі. В цьому процесі також є застосування штучних нейронних мереж.

Загалом компанія «Сингента» використовує вегетаційні індекси, крім звичного всім NDVI, що дає змогу більш глибоко дістатися до проблем поля, знайти правильне рішення і дати аграрію релевантну рекомендацію для вирішення проблеми.

Найефективніші фунгіциди у світі та новий рівень захисту колосу

Фузаріоз сьогодні є однією з найбільших проблем, що стосується якості зерна. Для боротьби з цією хворобою та низкою інших компанія «Сингента» пропонує ряд препаратів на основі ADEPIDYN, що є одними з найсучасніших та найефективніших фунгіцидів у світі. Препарати можуть використовуватися на багатьох культурах, у різних формуляціях та поєднаннях.

На полях господарства «Широкоступ» уже цього сезону на зернових культурах тестуються препарати Міравіс Нео (проти хвороб на листку та стеблі) та Міравіс Ейс (проти хвороб на колосі).

Проведені раніше дослідження свідчать, що ефективність препаратів із використанням ADEPIDYN найвища порівняно з широко застосованими препаратами на основі тріазонової групи.

За словами регіонального технічного експерта компанії «Сингента» в Україні Євгенія Ройка, на полі пшениці, де закладено дослід із новим фунгіцидом Міравіс Нео, за допомогою платформи цифрових сервісів Cropiwise видно, що ділянка через 20 днів після обробки препаратом уже має відмінності щодо вегетаційного індексу від решти поля. У період цвітіння на цій ділянці проти фузаріозів буде внесено Міравіс Ейс.

«Минулого року в одному з господарств на Харківщині, де використовували препарат, отримали урожайність +5 ц/га та вищий білок на +1. Це дуже суттєвий показник для переробника та впливає на ціну зерна», — зазначає Євген Ройко.

До того ж за використання цих препаратів порівняно з іншими фіксується в рази менший рівень вмісту мікотоксинів.

Valagro. Підвищення урожайності та менше випаровування оксиду азоту

Використання у рослинництві біологічних препаратів — наступний крок у розвитку сталого агровиробництва. Серія біопродуктів Valagro пропонує фоліарні добрива і органічні добрива на основі суміші амінокислот й інших білогічно активних речовин. Використання таких біопрепаратів забезпечує кращий розвиток рослин за багатьма параметрами.

propData.content.image
Євген Ройко, регіональний технічний експерт компанії «Сингента» в Україні

Ми комбінували ці препарати з гербіцидами на зернових, кукурудзі та соняшнику й отримали хороші показники з посухостійкості, полягання, підвищення урожайності. Отримані результати відрізняються від контролю в декілька разів.

Він додає, що використання цих та деяких інших біологічних продуктів сприяє кращому засвоєнню азоту рослинами. Це, відповідно, дасть змогу зменшити як норми використання азотних добрив, так і випаровування оксиду азоту, який теж є одним із чинників глобального потепління. 

Збільшення врожайності завдяки диким запилювачам 

Науковці зазначають, що обов’язковим елементом у програмі сталого розвитку сільського господарства є робота зі збереження екосистем і підвищення біорізноманіття, зокрема зі збереження та збільшення чисельності диких запилювачів у агроландшафті. 

propData.content.image
Михайло Філатов, доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету

В більшості країн ЄС аграріїв змушують засівати ділянки навколо полів нектароносами, щоб залучити туди диких запилювачів. В Україні такої практики немає, натомість маємо проблему з низьким рівнем екологічного розуміння, відсутність обізнаності про користь диких запилювачів, адже в жодному навчальному закладі агрономам не розповідають про важливість запилення.

Декілька років тому за підтримки компанії «Сингента» на базі ФГ «Широкоступ» створили експериментальний мікрозаказник для комах-запилювачів та ентомофагів. За результатами досліджень останніх років на території господарства було виявлено 163 вид диких бджіл — ці показники є високими порівняно з аналогічними для більшості господарств України та Європи.

Цієї весни Олександр Широкоступ знайомив аграріїв свого району з мікрозаказником. За його словами, зацікавленість до практик сталого розвитку агровиробництва є, а переваги програми зі збереження та збільшення диких запилювачів для господарства — очевидні: «це бачимо і відчуваємо ми і наші колеги-аграрії».

«Біологічний захист передбачає розмноження біоагентів, і створення таких заказників є елементом інтегрованого захисту. Це не одразу помітно, регулювання чисельності шкідливих організмів таким способом відбувається поступово. Крім того, наявність таких заказників з постійним квітучим конвеєром дає змогу мати кормову базу і для домашніх бджіл, коли закінчується цвітіння основних нектароносів — ріпаку та соняшнику. Цей період невеликий, загалом десь близько місяця, а в інший період саме такі заказники підтримають як диких бджіл (джмелів, ентомофагів), так і домашніх. Це один із підходів, що забезпечує стале землеробство зі здоровою екологічною системою», — стверджує Михайло Філатов.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua