Бджільництво

Реалізація крафтової медової продукції на місцевому ринку забезпечує медовому бізнесу прибутковість і рентабельність.

У 2020 році з державного бюджету для бджолярів Тернопільщини було виділено фінансову підтримку у розмірі 7,6 млн грн.

На отримання дотацій зареєструвалось 24 тисячі пасічників, що вдвічі перевищило попередні очікування.

Більше 5 тисяч бджолярів є клієнтами Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), який надає підтримку, навчання та інструменти для розвитку бджільництва.

Виробникам, які збираються займатися виробництвом та реалізацією крем-меду в Україні, найбільше сил доведеться докласти для аналізу ринку та пошуку тих смаків, які б зацікавили та задовольнили потребу потенційного покупця.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господаства затверджено розподіл бюджетних коштів для надання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім'ї обсягом 239,4 млн грн за наявні майже 1,2 млн бджолосімей.

Пасічники подали заявок на отримання держпідтримки у галузі бджільництва на суму 239,4 млн грн.

Фермерське господарство «Золотий ранок» на Дніпропетровщині цього року вперше посіяло ріпак і отримало на 25% більшу врожайність порівняно з тими господарствами, де не проводилося запилення бджолами.

Цього року в ФГ «Золотий ранок» зібрали близько 30 т меду, що на 50% менше, ніж торік.

Український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP ) анонсував унікальний бізнес-курс для пасічників «Пасіка. Від хобі до бізнесу. Як перетворити пасіку в постійне джерело доходу».

18 жовтня у м. Хуст було відкрито пам'ятник карпатській бджолі.

На полях ФГ «Золотий ранок» на Дніпропетровщині в цьому сезоні вперше посадили ріпак і отримали на 25% більшу врожайність, ніж сільгоспвиробники по сусідству. Такого результату вдалося досягти завдяки запиленню, адже підприємство, окрім напрямку рослинництва, розвиває ще й бджільництво та тримає найбільшу пасіку в Криничанському районі.

США, як і Україні, нині притаманні безкраї поля, де переважно вирощуються монокультури. Така технологія виробництва потребує запилення культур, адже приблизно третина споживаних людством рослин залежить від цього процесу. Більше половини олій із нашого раціону забезпечується такими культурами як ріпак і соняшник, які теж потребують запилення.

У Житомирській області цього року пасічники зібрали менше меду, ніж минулого. На врожай вплинули погодні умови. Пасічники прогнозують, що через недобір меду ціни на нього зростуть.

Виробники меду сьогодні мають три найбільші проблеми, які впливають на виробництво, реалізацію меду та загалом на ринок меду в Україні.

Минулого року три виробники меду отримали грант від Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Загалом за 3,5 роки в рамках проєкту відбулося 147 заходів з бджільництва, у яких взяли участь понад 7,7 тис. бджолярів.

Пілотний проєкт географічного зазначення «Мед Закарпаття», який зараз реалізовується, можна використати надалі виробникам і розпочати створення наступного географічного зазначення на мед. Для цього пасічникам потрібно побачити переваги географічного зазначення та прийняти рішення, що їхня продукція є особливою.

Наразі питання реєстрації пасік стоїть на порядку денному по бджільництву в Мінекономрозвитку. Новим наказом, який знаходиться на фінальній стадії розробки, передбачається зробити процес реєстрації пасік більш простим і зручним для бджолярів.

В українських пасічників немає можливості масштабувати та розвивати свій бізнес. Медовий бізнес зростає органічно, але це зростання занадто повільне для того, щоб гідно давати раду викликам, які стоять перед виробниками.

В Європейському Союзі ринок продуктів із географічним зазначенням надзвичайно цікавий для споживачів. Різниця між ціною на харчовий продукт із географічним зазначенням і звичайний становить не менше 15%. Це якраз та додана вартість, яка повинна бути стимулом для виробників.