Площі нашого господарства дуже малі, тому ми вирішили посадити лікарські трави — лаванду, гісоп лікарський, м’яту. Вони мають довгий період цвітіння, який припадає на паузу в основних медозборах. Вважаємо, що фітомед — це наша родзинка.
Обгорілі баночки з-під меду, обстріляні вулики та пошкоджений інвентар — так виглядала територія СФГ Fedosov Family Farm у селі Степова Долина на Миколаївщині, коли туди після звільнення Херсона повернувся Яків Федосов.
Він продовжує справу батьків, які з 1996 року вирішили зайнятися сільським господарством. За два роки до повномасштабної війни в Україні Яків офіційно зареєстрував СФГ Fedosov Family Farm, основним напрямом діяльності якого стало бджільництво та вирощування лікарських трав. А головний продукт виробництва — фітомед.
Площі нашого господарства дуже малі, тому ми вирішили посадити лікарські трави — лаванду, гісоп лікарський, м’яту. Вони мають довгий період цвітіння, який припадає на паузу в основних медозборах. Вважаємо, що фітомед — це наша родзинка.
Окрім фітомеду, в господарстві виготовляли ще вогняний мед на основі гострого перцю. Є ще в асортименті лімітований мед — різдвяний, для якого додаткову продукцію вже закуповують (апельсин, кориця, гвоздика та кардамон). Загалом Fedosov Family Farm виробляло 1,5 т меду на сезон.
«Я навчаюся в аспірантурі Миколаївського національного аграрного університету. Перед війною проходив практику в Данії, де зумів не лише отримати досвід, а й накопичити капітал для розвитку господарства», — каже Федосов.
Молодий підприємець модернізував виробництво — зі старих вуликів-лежаків перейшов на корпусні, більш практичні та сучасні. Закупив обладнання, збільшив кількість бджолосімей до 50 та налагодив роздрібну торгівлю медом. Планували садити ще тим’ян і мелісу, та з перших днів великої війни господарство опинилося в зоні бойових дій.
У травні 2022 року Яків Федосов вперше поїхав у Степову Долину, щоб забрати документи та деякі речі. Там ще тривали бойові дії. «Я відразу пішов на пасіку і намагався дати бджолам можливість вижити, щоб родини не пороїлися та не позлітали з цих місць. Фактично це все відбувалося під обстрілами, але тоді думалося лише про те, щоб зберегти свою справу», — розповідає фермер.
Питання про перевезення пасіки навіть не стояло, оскільки рухатися великою технікою заборонялося.
Наступного разу пасічник потрапив у господарство вже після звільнення Херсона. Територію оглядали сапери та ДСНС, але й досі господар знаходить шматки металобрухту.
росіяни в самому селі були декілька годин, трохи вкрали продукції, яка була готова до відправлення: знаходив обгорілі баночки з-під меду по території. Але пасіка і насадження найбільше постраждали саме від пожеж. Було багато сухої трави, яка швидко загорялася, і вогонь поширювався на необроблені поля.
А от вулики постраждали саме від уламків, адже поруч були «прильоти». «Осколки розліталися і пробивали їх наскрізь. Один застряг всередині вулика і впав на дно. Бджілки цей уламок запрополісували: вони все чужорідне, що потрапляє до них у вулик, муміфікують», — зазначає Яків Федосов.
Загалом близько 20 вуликів згоріло повністю, а з 50 бджолосімей вижило 17. Ще одним викликом для пасічника стали гризуни, яких у кожному вулику було по 15-20 штук.
Однак, попри всі проблеми та невизначеність, Яків запустив виробництво нового продукту — медової пасти 299+.
До початку великої війни ми виготовляли суміші меду з горіхами та сухофруктами. Її я віддавав військовим. Хлопці казали, що це набагато краще, ніж шоколадні батончики, і їм таке «заходить». Формат банки не дуже зручний, тому вирішили створити утилітарний продукт, який підходить для всіх. Медова паста чимось схожа на пасту Амосова, але трохи спрощеної версії.
Для виробництва цієї пасти за власні заощадження була куплена установка для пакування саше, а сам пакувальний матеріал — за грантові кошти.
Fedosov Family Farm бере участь у багатьох грантових програмах — усе для того, щоб відновити своє медове виробництво.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Війська рф здійснили чергову атаку на цивільне судноплавство в Одеській області.

Історик, військовий з Харківщини Віктор Єсіпов ще за студентських років шукав оригінальні смаки пива та мріяв про власну броварню, яка відрізнятиметься від звичних пивоварень автентичністю. Порівнюючи пінне з масмаркету та пивних пабів, зрозумів, що хоче спробувати варити напій за власними рецептами, але задум вдалося втілити не одразу.

Десять фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine пройшли індивідуальні менторські консультації з профільними експертами.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Сільгоспвиробники південної України в умовах зупинки морського експорту уже заповнили сховища для зерна і нині не мають де зберігати пізні культури, які почнуть молотити найближчим часом.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.